10 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Чернігівщині, загинув Андрій Миколайович Заїка — воїн, патріот, фахівець ветеринарної справи, чоловік, син, батько, брат.
Про цю втрату з сумом повідомила його сестра Оксана Заїка, випускниця факультету ветеринарної медицини Сумського НАУ, на сторінці якої з’явилася скорботна звістка. Згодом допис із глибоким співчуттям оприлюднили й представники рідного факультету, де у 2004 році Андрій здобув освіту.
17 червня Буринь прощалася зі своїм захисником. Провести Андрія Заїку в останню путь прийшли його побратими з часів АТО, колеги по роботі, мешканці громади, друзі та знайомі. Сотні буринців утворили «коридор пошани» від Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії — із жовто-блакитними прапорами в руках.
Військовий, що з 2014 року став на захист України, повернувся до рідної Бурині «на щиті». Тут його знали як порядного фахівця ветеринарної медицини, відповідального працівника, добру і сильну людину. До міста родина переїхала з одного із сіл громади, Андрій працював у місцевому управлінні ветеринарної медицини, допомагав тваринам і їхнім господарям.
У серпні 2023 року за відданість службі його було відзначено Подякою від Буринського міського голови, яку замість нього отримувала дружина Надія — бо Андрій тоді перебував на фронті.
Останній бій він прийняв у районі населеного пункту Михальчина Слобода Новгород-Сіверського району, під ворожим обстрілом.
На траурній церемонії прощання заступниця міського голови Катерина Гончарова сказала:
— Андрій Миколайович віддав своє життя за Україну, за наше майбутнє, за мир і свободу. Його мужність назавжди залишиться у серцях жителів громади. Ми схиляємо голови в скорботі та вдячності.
У військовому секторі Буринського кладовища, на Алеї Героїв, з’явилася ще одна могила. До неї тепер приходитимуть із болем і вдячністю — сім’я, друзі, побратими. Андрій Заїка став ще одним Героєм у Небесному Легіоні захисників нашої держави.
У нього залишилися син Микола, дружина, мати та сестра Оксана.
