Сьогодні Путивльщина отримала звістку про те, що 16 вересня пішла у засвіти етно-співачка, відома зірка шоу «Україна має талант», уродженка села Линове Лукерія Андріївна Кошелєва. Вона померла у віці 100 років.
Про це повідомляє Новослобідська громада.
«Її голос – як відлуння століть, як молитва, що зберігала душу народу, – йдеться у повідомленні. – Її пісні – як нитка, що зшивала покоління, як світло, що не згасає навіть у найтемніші часи. Вона була не просто виконавицею – вона була символом, живим джерелом горюнської культури, її серцем і пам’яттю».
Все життя – з піснею
Ось що писала про життєвий шлях Лукерії Кошелєвої завідувачка Музею горюнської культури в с. Нова Слобода – філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі Валентина Подшивайлова:
Вона, без перебільшення, справжня зірка горюнської пісні. Народилася Лукерія Кошелєва 26 грудня 1924 року у звичайній селянській сім’ї. Родині дівчини, як і іншим односельцям, довелося сповна випити гіркий келих життя – колективізацію, голод, воєнне лихоліття тощо. Так, під час колективізації селян, хто відмовлявся від вступу до колгоспу, виганяли з хат. Сім’я опинилася просто неба. Ніхто їх не пускав навіть ночувати. На щастя, рідна тітка Ольга Толстошеєва, надала притулок. Саме вона й врятувала родину. Крім цього – місцеві комуністи-активісти забрали всю худобу і навіть картоплю в полі, що не встигли викопати. Дозріле зерно також зжали і все забрали. А батька, Андрія Єлисейовича, у 1930-х роках репресували за доносом.
Через бідність та нестатки Лукерія почала в 14 років самостійно заробляти на життя: працювала на торфорозробках, що на болоті за селом. У роки війни їй довелося виїхати на Донбас, працювати там у шахті, бо за відмову погрожували статтею за саботаж. Однак, за першої можливості, вона повернулася до рідного села.
У повоєнні роки Лукерія Андріївна вийшла заміж за односельця Івана Карповича Кошелєва, народила доньку Марію та сина Миколу. Майже все життя мешкала і працювала в рідному селі. Разом з іншими жінками ходила на роботу в колгосп, декілька років трудилася в Новослобідському лісництві. На жаль, на початку 2000-х років пережила втрату сина (що був ліквідатором аварії на ЧАЕС).
Пісні села Линове
У вільний час жінка співала в церковному хорі линівської церкви, а також у фольклорному ансамблі, створеному в 1970-х роках її матір’ю, Марфою Арефіївною Толстошеєвою. До речі, цей унікальний колектив ще років тридцять тому вражав уяву фольклористів. У 1979 році пісні у виконанні Марфи Толстошеєвої та інших линівських самодіяльних співачок записали на плівку науковці з Києва. Згодом колектив став лауреатом Сумського обласного огляду художньої творчості. А у 1982 році Всесоюзна студія грамзапису «Мелодія» випустила платівку «Пісні села Линове Сумської області». Одна із цих платівок зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі.
Свій самобутній спів у ті роки дарували слухачам знавці місцевого пісенного стилю М.А.Толстошеєва, Ф.А.Подшивайлова, М.П.Самохіна, Л.А. Кошелєва, М.А.Афанасьєва, А.Н.Самохіна та інші. Треба сказати, що горюнські пісні співають без музичного супроводу. Раніше – багатоголоссям, а зараз, переважно, на два голоси. Значну кількість репертуару можна віднести до жанру ліричних, сімейно-побутових і жартівливих.
Пісня супроводжувала Лукерію Андріївну все життя, вона стала її справжньою відрадою. Чудовий голос, пам’ять, в якій збереглися десятки старовинних пісень, невичерпна енергія – ось деякі риси цієї талановитої народної виконавиці. Неймовірно, але в поважному віці (80 років) Лукерія Кошелєва розпочала активні виступи перед широкою аудиторією. Вона побувала в Сумах, Полтаві, Харкові, Одесі, Києві тощо.
Мала неабиякий талант!
Мільйони глядачів, шанувальників народного мистецтва мали нагоду ознайомитися з піснями горюнів Путивльщини на телеканалі «СТБ» «Україна має талант» телеефіру «Голос України» у березні 2015 року. Самодіяльна співачка виконала обрядові пісні у давній, самобутній «горюнській» манері, продемонструвавши незгасаючий оптимізм та бажання передати нащадкам духовні скарби. Лукерія Андріївна отримала схвальну оцінку журі та глядачів. А другого травня 2015 року вона вже відкривала півфінал телеефіру на цьому телеканалі. Її виступ глядацька зала української столиці вітала стоячи. І хоча 92-річна учасниця із Сумської області тоді не увійшла до фіналу, вона заслужила на повагу та шану величезної аудиторії та земляків.
Авторові цієї статті, разом із колегами, вдалося відвідати Лукерію Андріївну в 2019 році. Запам’яталися старенькі ворота з традиційним дашком, просторий двір, невеличка приземкувата хата. На всьому невмолимий відбиток часу. Господиня привітно зустріла у «тяплушці», кімнатці з піччю, обставленій «як раніше». Із задоволенням слухали її незабутній спів.
Останні роки життя Лукерія Кошелєва мешкала далеко від рідного краю, в сім’ї доньки Марії, а 16 вересня співачка пішла із життя.
Довідково: Горюнські пісні співають без музичного супроводу. Раніше – багатоголоссям, а зараз переважно на два голоси. Значну кількість репертуару можна зарахувати до жанру ліричних, сімейно-побутових і жартівливих.
