Адаптація ветеранів до цивільного життя – це не лише про психологічну підтримку, а й про цілком конкретні речі: власний дах над головою, робоче місце чи можливість розпочати власну справу.
Як працюють програми підтримки ветеранів на Путивльщині та у нашому районі в цілому, ми питали у Сергія Власенка, начальника Відділу з питань ветеранської політики Конотопської районної державної адміністрації.
Житло: механізм та реальність
– Пане Сергію, мабуть, одним із найгостріших питань для ветеранів є забезпечення житлом. Яка програма діє сьогодні та хто має право отримати «квадратні метри»?
– Наразі в Україні фінансується ключовий напрямок (за Постановою №719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей»). Це грошова компенсація на придбання власного житла. Цей порядок фінансується за рахунок європейської програми «Ukraine Facility». Це програма соціальної підтримки різних напрямків життєдіяльності країни. Європа надає там близько 40 млрд а євро протягом 2024–2027 років на допомогу Україні. Зокрема, відповідно до цієї програми, виділено окремим пунктом 450 млн євро на надання компенсації для придбання житла ветеранам, які перебувають на квартирному обліку.
Право на таку компенсацію мають дві основні категорії:
1. Члени сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць.
2. Особи з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи.
– Яка процедура отримання цих коштів? З чого починати ветерану?
– Першочергово для того, щоб отримати ветерану грошову компенсацію на поліпшення житлових умов та придбання власного житла, він має бути визначений як такий, що потребує поліпшення житлових умов. На даний час потребуючими поліпшення житлових умов визначаються громадяни, які, відповідно до правил обліку, потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, згідно з Постановою № 470 від 11 грудня 1984 року. І відповідно до 13-го пункту правил, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
– Хто відноситься до таких категорій громадян?
1. Громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів, разом із радами професійних спілок. Відповідно до положення про визначення осіб, такими, що потребують поліпшення житлових умов в Сумській області. (У кожній області такий рівень визначений самостійно). В нашій області рівень визначений на рівні 6 м² жилої площі на одну особу. Тобто, якщо у ветерана та членів його сім’ї в приміщенні, де вони зареєстровані та проживають, на кожного члена сім’ї припадає 6 або менше квадратних метрів, то вони можуть бути визначені як такі, що потребують поліпшення житлових умов. і можуть бути взяті на квартирний облік.
2. Громадяни, які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік таких випадків також затверджені відповідними положеннями ще під час Радянського Союзу.
3. Громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань і які проживають у комунальних квартирах або в одній кімнаті з іншими членами своєї сім’ї.
4. Які проживають за договором під найму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів. Тобто ветерани, які фактично проживають за договором оренди в будинках-квартирах, і так далі, які проживають на території, наприклад, Путивльської громади, але офіційно за договором оренди вони також можуть бути визначені як такі, що потребують поліпшення.
Відповідно до правил взяття на квартирний облік, громадяни мають бути і зареєстровані, і проживати на території населеного пункту, який буде приймати рішення про взяття на квартирний облік.
5. Але це не стосується внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Якщо це внутрішня переміщена особа, то так само має право на взяття на квартирний облік без прив’язки до місця до місця реєстрації. Замість місця реєстрації буде надаватися довідка ВПО.
6. Громадяни, які проживають у гуртожитках. У цьому разі не йде прив’язка до квадратних метрів, а просто сам факт гуртожитку.
7. Громадяни, які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї. Незалежно від родинних відносин. Це можуть бути особи різної статі, старше за дев’ять років, крім подружжя. Такі особи можуть бути в тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати. Тобто, якщо в одній житловій кімнаті проживає ветеран з дружиною і його, наприклад, мама або батько, або рідний брат, то вони так само можуть бути визначені як такі, що потребують поліпшення житлових умов.
– Якщо, припустимо, у власності родичів ветерана, у дружини або у мами, у власності площа, яка перебільшує 12 м², то він не підпадає під цю програму? Чи ця площа має бути саме у його власності?
– Дивлячись, яка ситуація. Якщо мати підпадає під поняття непрацездатні, то вона також може бути включена в розрахунок і на неї також буде розрахована грошова компенсація. Але фактично, відповідно до цього порядку, громадяни, які мають у власності 13,65 м², на одну особу, то вони не мають права на призначення компенсації відповідно до цього порядку.
– Отже, що ветеран має зробити, якщо потребує житла?
– Перший і найголовніший крок – стати на квартирний облік у своїй територіальній громаді. Людина має бути визнана такою, що потребує поліпшення житлових умов. Для Сумщини встановлено норму: якщо на кожного члена сім’ї припадає 6 м² жилої площі або менше, ветеран має право на облік.
Далі пакет документів подається через ЦНАП або безпосередньо до нашого відділу. Після позитивного рішення житлової комісії ветеран відкриває спеціальний рахунок. Коли кошти зараховуються, у захисника є 6 місяців, щоб знайти житло в будь-якому куточку України на підконтрольній території.
– Чи є успішні приклади реалізації цієї програми у наших громадах?
– Так, і це значні цифри. Протягом 2025–2026 років по Путивльській та Новослобідській громадах грошову компенсацію призначено 8 ветеранам з інвалідністю на загальну суму майже 20 млн грн. Це 5 ветеранів з Путивльської громади і 3 ветерани ВПО, переміщені з Новослобідської громади. Зокрема, один ветеран із Путивля вже придбав 3-кімнатну квартиру в Тернопільській області, вартістю близько 2,5 млн грн.
– А скільки наразі ветеранів у Путивльській та Новослобідській громадах?
– Ми постійно оновлюємо дані щодо нашого контингенту. Якщо подивитися на чисельність ветеранів та їхніх сімей у нашому регіоні, то ситуація наступна:
• У Новослобідській громаді 72 учасники бойових дій (УБД), 5 осіб з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ) та 11 членів сімей загиблих або померлих захисників (ЧСЗ).
• У Путивльській громаді 45 учасників бойових дій (УБД), 20 осіб з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ) та 65 членів сімей загиблих або померлих захисників (ЧСЗ).
Робота та власна справа: де знайти ресурс?
– Житло – це база, але ветеранам потрібна і самореалізація. Як іде процес працевлаштування?
– Це непростий шлях. Якщо взяти статистику за 2025 рік, то вона свідчить, що в Конотопській громаді працевлаштовано 13 ветеранів, у Кролевецькій – 4, у Путивльській, Буринській, Бочечківській, Дубов’язівській громадах – по одному ветерану, у Попівський та Новослобідській поки що не працевлаштовані. Крім того, маємо власний надихаючий приклад: у нашому відділі на посаді головного спеціаліста працює ветеран з інвалідністю І групи. Попри важке поранення та необхідність пересування у кріслі колісному, він успішно займається питаннями реабілітації побратимів.
– Багато хто мріє про власний бізнес. Чи реально отримати на це грант?
– Цілком. Усі грантові програми зараз координуються через службу зайнятості. У 2025 році маємо чудові результати по району: 9 ветеранів, або членів їхніх сімей, отримали гранти по 500 тис. грн.
Наприклад, у Кролевці родина учасника бойових дій відкрила ресторан «Реберня», а у Бурині відкрили стоматологічний кабінет, кафе та косметологічний кабінет. У Конотопі запрацювали сервіси з ремонту авто та магазини спецобладнання для ательє. Крім того, ветеран запустив франшизу «Галя Балувана» – це ціла мережа, яка користується неабияким попитом.
Психологічна допомога та реабілітація
– Куди ветерану звернутися за психологічною підтримкою вже сьогодні?
– Наразі діють Центри життєстійкості, де працюють психологи, готові надати базову допомогу як ветеранам, так і їхнім родинам. Також ми активно працюємо над міжнародною реабілітацією. Вже близько 24 наших хлопців, у тому числі з Путивльської громади, пройшли лікування та відновлення у Латвії, Литві та Хорватії.
Ми розуміємо, що викликів багато – від обстрілів до проблем зі світлом, які заважають бізнесу. Але ми стараємося підтримати кожного ветерана, який звертається за допомогою. Наша мета – щоб кожен захисник відчував підтримку не на словах, а дійсно.
– Дякую за розмову!
Спілкувалася Тетяна Каушан
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, та завдяки фінансуванню від Шведського інституту
