Минулі вихідні видалися напрочуд цікавими та насиченими подіями. А ще дехто з путивлян у суботу спробував насичену та запашну першу страву з карпатської кухні – бограч.
Разом із нашими захисниками волонтери смакували цим етнічним м’ясним наваром із овочами та спеціями, що готував Остап Марчак з «Польової кухні «Берегиня». Ароматний бограч доповнював путивльський хліб. А відомий волонтер Петро Шот, що об’їхав за останні тижні прифронтові міста задля допомоги нашим ЗСУ, привіз стиглі кавуни з Херсону. Але розповімо все по черзі. Адже волонтери завітали до гостинного Путивля після цілого благодійного «турне» (якщо так можна назвати поїздку по «гарячих» точкам, прифронтовим містам та бойовим підрозділам – пригощали військових бограчем від Польової кухні «Берегиня» і розвозили все нагально необхідне).
– До цього ми цілу ніч їхали з Херсону, бо на третю годину, у співпраці з «Потужним тилом» та із керівництвом Березівської громади (що неподалік від Глухова, – ред.), вже мали роздавати набори людям, – розповів волонтер Петро Шот. – І напередодні весь день, 5 липня, працювали там. 1600 сімей (із населених пунктів Береза, Слоут, Шевченкове, Обложки, Первомайське, Землянка, Горіле, Іващенкове) отримали продуктові набори від «Сумки самарянина».
Громадська організація «БФ «Потужний тил», як додала її представниця, керівник відділу культури Путивлської громади, Світлана Давидова, працює не лише у Путивлі, а й по Сумській області та по всій Україні:
– Ми надаємо цільову допомогу і шукаємо можливості, як далі допомагати людям. Ось і цього разу ми об’їхали пів області разом із організацією «Крапелька добра», із Петром Шотом та за підтримки Благодійної організації «Сумки самарянина». Побували у с. Свесі, у м. Глухові, у с. Шалигиному, у м. Ямполі, у м. Середино-Буді, у Березівській громаді… А сьогодні взяли за мету об’єднати волонтерську спільноту і запросити на цей неперевершений бограч до нашого міста.
На це свято, що пройшло 6 липня у Будинку культури, завітали не лише волонтери зі Львова, із Сумщини, а й наші захисники, з бойових підрозділів. Для них Петро Шот та його однодумці, у тому числі, канадець Дейв Брентон, привезли таку необхідну допомогу. Це і ноутбук, і газові балончики, і засоби захисту від комах, що завдають чимало клопоту нашим військовим. Вантаж був величезним, включав у себе і спец. взуття, і смаколики, і життєво необхідні у спеку напої, і консерви, й інші продукти харчування.
– Одній з бригад, що наразі виїжджає на Авдіївку, надали аптечки, а прикордонникам – лопати та дріт, які вони замовляли, – повідомив волонтер. – А ще один підрозділ, що зараз на Сумщині, просив привезти генератор, маскувальні сітки та бензопилу. Загалом за час цієї поїздки по лінії фронту нам вдалося відвідати 33-тю, 24-ту, 65-ту, 67-му бригади, Українську добровольчу армію, 115-ту бригаду, Сили спеціальних операцій, 95-ту, 63-тю та 124-ту бригади. І кожній ми привезли дрони. Пів сотні чи більше FPV-дронів та гексокоптерів, із звичайними, із нічними та із тепловізійними камерами, загальною вартістю 1,5 млн грн. Збирали кошти на це звичайні люди: з різних куточків світу та з України, підприємці… В тому числі, з Яворівського району, звідки я родом.
Але найвагомішою, мабуть, підтримкою стали засоби РЕБ – системи радіоелектронної боротьби. Їх розвезли по «гарячіх» напрямках фронту Харківської, Донецької, Херсонської областей. Одна така система коштує від 700 доларів. Але як підкреслив Петро Шот, питання навіть не в грошах – важко було дістати це обладнання, і на нього довелося чекати більше двох місяців.
– Позичив $8 000 і дав необхідні завдатки, – каже волонтер, – а потім зібрав необхідні $14 000. На щастя, відгукнулися люди з різних сторін.
Так, ризикуючи власним життям, докладаючи максимальних зусиль для збору найрізноманітніших замовлень наших хлопців, працюють на перемогу наші самовіддані волонтери. А вінцем зусиль стають такі свята, як це, із бограчем і херсонськими кавунами, та вояжі – на радість нашим воїнам.
