На днях, у вівторок, 15 жовтня, виступив секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко. Він попередив українців про те, що масовані обстріли Росією української енергетики очікуються з початком осінньо-зимового періоду:
– З початком опалювального сезону можна очікувати масованих російських ударів по енергетиці, – сказав Литвиненко на відкритті виставки «Енергетика в промисловості-2024» у Києві.
Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна». Водночас він зазначив, що українська енергетика під час війни показала свою спроможність реалізувати інноваційні рішення і, попри все, наміри ворога знищити економіку України не досягають мети. Проте, якими зусиллями це вдається? Тому Кабінет Міністрів України створив Штаб підготовки до наступного опалювального сезону, який координує роботи з подолання наслідків російського енергетичного терору, модернізації та адаптації паливно-енергетичного комплексу до нових викликів. Наразі перед Міненерго й керівниками областей стоять чіткі завдання щодо захисту енергооб’єктів, формування необхідних запасів та розбудови децентралізованої генерації.
Щоб бути зі світлом і теплом
На нараді з Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем щодо підготовки до опалювального сезону побував і очільник Сумської ОВА Володимир Артюх. Він повідомив, що, з метою забезпечення енергетичної незалежності області, в опалювальний період розроблено регіональний план розподіленої генерації електроенергії і тепла. Що, у тому числі, передбачає заходи по встановленню сонячних електростанцій (СЕС) та систем накопичення енергії на громадських будівлях:
– Передбачити обстріли та атаки ворога не може ніхто, ми працюємо над механізмом протидії енергетичному геноциду з боку рф, щоб наша область була зі світлом та теплом, – підкреслив Володимир Артюх.
Тож, про що ми писали у нашій газеті щодо енергонезалежності прикордоння ще з літа, нарешті опинилося у центрі уваги влади! Але втілювати у життя кроки по забезпеченню альтернативної генерації треба негайно.
Тим часом Сумщина готується розпочати опалювальний сезон. Він розпочнеться, коли середньодобова температура повітря триматиметься +8° та менше протягом трьох днів. Насправді, на вулиці вже прохолодно, тож багато хто з путивлян вже обігріває будинок твердопаливним котлом. Потроху вмикають індивідуальне газове опалення мешканці у квартирах.
Встановлення СЕС – на часі!
Про загрози та виклики цього осінньо-зимового опалювального сезону йшлося на нашому круглому столі «Підготовка до непростої зими». Звісно, обговорили і те, як можуть безболісно пройти сезон мешканці багатоквартирних будинків.
– Скільки вже бачимо сюжетів, як ОСББ, багатоповерхові будинки по всій Україні спільно вирішують ці проблеми, – каже путивльський міський голова Костянтин Гаврильчук. – Але їм трохи простіше, адже вони мають централізоване опалення чи котельні у будинках. Які можуть працювати від газу чи на твердому паливі. І завдяки альтернативній генерації – наприклад, сонячній електростанції на даху – вони забезпечують роботу електричного циркуляційного насосу опалення. Що і допомагає теплопостачанню навіть під час відключень електроенергії. У нас інша ситуація, тому що централізованого опалення у нас немає. Ось чому треба шукати підхід, спілкуватися з мешканцями і рахувати, що ви, як ОСББ, можете. Як не крути, процес встановлення сонячних станцій та зарядних станцій, чи інших технологій, іде і буде йти!
Певна річ, генеруюче обладнання, «екофлоу» та сонячні панелі доволі недешеві. Є різні ціни, і бюджетні – також. Але обладнання поступово все одно дорожчає. Тому, за можливості, варто подумати про нього вже зараз, не відкладаючи на зиму, коли попит буде колосальним, а ціни зростуть «до неба». У допомогу – кредити, які за відповідними державними програмами державні банки дають безвідсотково. Про це ми напишемо у наступних матеріалах.
– Згадайте 2022 рік, як почалися відключення, і що було з генераторами, коли постачальники одразу підвищили ціни у десятки разів, нагадав голова громади. – У сезон починається спекуляція на цінах і на нашому горі. Тому раджу путивлянам подбати про прилади накопичення енергії чи генератори завчасно. Коли будував власний будинок, ще у 2018-му, встановлював щиток із перекидним рубильником, робив вихід кабелю для генератора (хоча не знав, що таке буде!). Робив на майбутнє. А сьогодні маю три варіанти опалення будинку: газ, тверде паливо та електричне опалення. Дров’яне опалення встановив у 2022 році, здається, – щоб мати автономію, а не чекати, що прийде колапс. Тому кажемо населенню: «Не чекайте, доки хтось прийде і допоможе». Треба вивчати ринок, для кожного домогосподарства треба розраховувати свою потужність систем накопичення чи генерації енергії.
Якщо у когось із путивлян виникне бажання встановити СЕС на даху, виявляється, основним питанням можуть стати не закупівля обладнання, а саме монтажні роботи. Про це також попередив на заході Костянтин Гаврильчук:
– Тому що більшість компаній побоюються їхати в нашу область, на прикордоння. Вони готові продати обладнання, але не змонтувати. Я стикнувся з цим, коли вирішив монтувати сонячні панелі у себе. Набрав одній компанії, питають: «Звідки ви?» «Сумська». «Ми не поїдемо». Не так все просто. На щастя є у Путивлі людина, яка може змонтувати… Сподіваюся, у нашій громаді буде потенціал, і ми будемо надалі встановлювати сонячні панелі, адже зарядні станції Tesla до них вже є. Ймовірно, зможемо змонтувати таку СЕС, залежно від покрівлі будівель, і вже за півтора-два роки їх окупимо. Потім будемо автономно, у економному режимі працювати. Бо для нас сьогодні вартість електроенергії складає 11000 за тисячу кВт. І це ще не остаточна ціна, тому що ринок енергоресурсів нестабільний. Але треба врахувати, що у зимовий час сонячні панелі даватимуть лише від 10% потужності.
P.S.: Загалом, хотілося б думати, що майбутнє – за альтернативною генерацією від енергії сонця, води та повітря. І у це майбутнє нас примушує дивитися наше воєнне сьогодення. Бо навіть неповоротка державна «машина» управління розвертається поступово у бік еволюції в енергетиці – саме в бік встановлення СЕС та систем накопичення енергії на громадських будівлях.
Використані позначення та викладення матеріалу в цій статті не є вираженням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, а також щодо делімітації їхніх кордонів або кордонів. Автор несе відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій статті, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково є думками ЮНЕСКО і не накладають на Організацію жодних зобов’язань.
