Мешканці Сумщини, серед яких і майстрині з Бурині, об’єднуються заради створення унікального символу віри, надії та єдності — «Рушника надії»
Ініціатива охопила вже десятки громад області, зокрема Ромни, Шостку, Лебединщину, Липову Долину, Суми, Буринь — і тепер до вишивального кола приєднуються інші громади.
Координаторкою сумського осередку акції стала Оксана Клець – мати зниклого безвісти військовослужбовця, членкиня обласної ГО «Об”єднання матерів і дружин Захисників України».
— Ми збираємося вже не вперше, — розповідає вона, — Зустрічалися в бібліотеці, на інших локаціях. Вперше спілкувалися понад чотири години. Я взагалі раніше не вишивала – тож разом з дівчатками розбираємо техніки, вчимося, підтримуємо один одного. Нам важко спілкуватися з іншими, кого не торкнулася біда. У кожної своя історія, мій син зник безвісти 21 місяць тому на Луганському напрямку – тож ця акція про біль та про надію. Є жіночки з Бездрика. Таке гуртування дуже важливе не тільки в Сумах, а й по всій країні. Тільки на травень цього року вже мали 70 тисяч зниклих безвісти. Це – біль для усієї України! Тож сумчанки теж долучилися до акції. Будемо вишивати, передаючи полотно, нитки, вміння, досвід та молитву з рук у руки. Це наше нагадування суспільству про наших воїнів. Про те, що ми чекаємо!
Це не просто рукоділля, зазначають учасниці, а тиха молитва. Кожен стібок на полотні – це не нитка, а голос: матері, дружини, сестри, доньки, яка не втрачає надії на повернення рідного з війни додому.
Акція «Рушник надії» відтворює глибоко символічну традицію: коли чоловіки йшли на війну, жінки вишивали сорочки та рушники – як молитву й оберіг. Тепер сумчанки вишиватимуть рушники, які стануть загальнонаціональним символом очікування.
Цього разу до акції «Рушник надії» доєдналися майстрині, які займаються вишивкою професійно. Разом учасниці обговорили техніки та ідеї майбутнього виробу (чи виробів). Кульмінацією проєкту стане спільна виставка вишитих рушників у Києві 1 жовтня. Це може бути один довгий рушник, що символізуватиме єдину молитву всіх родин, або ж сотні та тисячі окремих рушників, кожен з яких стане індивідуальним посланням надії.
Наталія Бабенко, керівник гуртка художньої вишивки та бісероплетіння, майстриня з народної вишивки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Сумського Палацу дітей та юнацтва, познайомила присутніх із роботами своїх вихованців.
— Сумщина має своє обличчя та свій почерк, — зазначила пані Наталія, — Ми маємо і розсипний хрестик, і вирізування, і так звані «морозяні візерунки», і шов «стародубська сітка» та багато іншого. Є дуже вишукана вишивка, яку ми відроджуємо. Про неї навіть згадували в італійських журналах з рукоділля, де зазначалося «характерно для України».
Учасниці акції не тільки насолодилися рушниками гуртківців, але й обговорили план дій. Наталія Бабенко запропонувала ідею – вишити один спільний рушник, який представлятиме Суми.
— Ми визначимося з візерунками, — повідомила майстриня з народної вишивки, — Я вже мала розмову з художницею, майстринею з витинанки, писанкаркою Любов’ю Михайленко, яка допоможе нам правильно вибудувати візерунок. Вважаю, що це має бути родинне дерево, де ми втілимо 20-30 різних швів. Потрібно ще обговорити деталі – полотно, нитки. Можемо надати якісні нитки із сумської фабрики – червону вовну, якою найкраще вишивати як початківцям, так і професіоналам. Вона дуже гарно лягає. Як матимемо візерунок – розпочнемо активну роботу, аби встигнути до жовтня.
Долучитися до акції можна, звернувшись до Оксани Клець за номером (066) 990-49-91 (Viber, Telegram).
Актуальні новини та етапи створення «Рушника надії» — на Facebook-сторінці «Рушник надії (щоденник вишивальниць)»: https://www.facebook.com/share/p/19doa6RM4w
Джерело: Ваш Шанс, стаття Ірини Чирченко
