Ціна врожаю іноді зашкалює: фермери на прикордонні Путивльщини подекуди ризикують усім, виходячи на жнива. «Під обстрілами не лише комбайни – а й люди», – кажуть вони. Тож з якими викликами стикаються наші аграрії та чи ведеться вже робота, щоб перетворити поля бою на поля, де можна зібрати збіжжя?
Об’єднуються, щоб витримати
Нещодавно у нашій газеті вийшов матеріал про фермера Сергія Маклакова, який працює на прикордонні. І він у розмові згадував про те, наскільки важливо відчувати підтримку у складні часи. І до повномасштабної війни виклики поставали і примушували фермерів гуртуватися. Але саме зараз, коли поряд бойові дії, важко переоцінити ту допомогу, яку надають громадські об’єднання малого та середнього аграрного бізнесу. Пан Сергій згадав Громадську організацію Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумщини, до якої він входить і від якої отримує підтримку:
– До асоціації наше мале фермерське господарство запросив голова організації Андрій Гусак. З ним і з представницею асоціації Тетяною Кіладзе ми постійно на зв’язку. Щойно є якась програма державної чи недержавної підтримки – про це мені повідомляють, допомагають взяти участь. Завдяки асоціації отримували допомогу добривами, наприклад.
Як об’єднання та згуртованість фермерів (особливо – малого та середнього агробізнесу) допомагають впоратися з численними викликами, нам розповів голова Буринсько-Путивльського осередку ГО «Асоціації фермерів та приватних землевласників Сумщини» Андрій Гусак. А крім того, акцентував, що зараз до вирішення проблем аграріїв долучаються і військові, і рятувальники, і місцева влада, і Уряд.
– Нещодавно була нарада у Сумах із Прем’єр-міністром Юлією Свириденко, – повідомив він. – Пані Юлія провела бесіду з представниками аграрного бізнесу Сумщини. На ній торкнулися питання, що робити із прикордонними земельними ділянками. Аграріїв дуже хвилює питання наслідків розміщення фортифікаційних споруд на землях фермерів і компенсація їхніх втрат. Крім того, податкові пільги варто вирішити на законодавчому рівні, а не перекладати на плечі територіальних громад та місцевого самоврядування. Адже якщо фермер не обробляє землю, то не треба оподатковувати.
Бронювання аграріїв
– Обговорили і важливе питання бронювання сільськогосподарських працівників. Щоб бронювали не лише робітників фермерських господарств, а й ФОП. Адже у нас є такі підприємці, що обробляють землю. Буде також забезпечено бронь 100% працівників фермерських господарств, що працюють на територіях можливих бойових дій, наприклад, у Новослобідській громаді. Не 50%, як раніше, а всіх можна буде забронювати. Гостре питанні і порогу середньої заробітної плати у 20 тис. грн. Ця планка для Сумщини зависока, адже не можна порівнювати зарплатню у комбайнера у нас і, наприклад, у комбайнера у Львівській області. Пообіцяли розібратися у цій ситуації, можливо буде якась диференціація.
Як розповів пан Андрій, на Путивльщині фермери вже звертаються і отримують підтримку від громади:
– У Путивльській громаді є фермери, які обробляли землю у межах 5-ти і навіть 10-кілометрової зони від кордону з рф. Вони звертаються до громади із заявами про звільнення від оподаткування, тому що землю там не можна обробляти – це несе безпосередню загрозу життю, – наголошує він. – І громада йде на зустріч, звільняючи від сплати податків. Залишається невирішеним і питання орендної плати за паї. Звісно, можна зрозуміти і людей, які здали у оренду свої земельні паї і очікують отримати за це копійчину. Але з чого будуть платити фермери, якщо землю не обробляють через бойові дії? Аграрії або більші фермерські господарства, у яких є ділянки не лише біля кордону, а й земля далі від нього (на яких можна працювати), стараються виплатити орендну плату чи хоча б 2 тони зерна. Це дозволить вигодувати порося чи хоча б курей.
Робота фермерів на прикордонні Путивльщини залишається вкрай ризикованою. Постійна загроза обстрілів змушує аграріїв проводити польові роботи з високою обережністю, часто в стислі терміни та з обмеженим залученням техніки й персоналу. Про це каже і Андрій Гусак:
– Бачимо, що зараз постійно під обстрілами не лише комбайни і трактори, а й люди, які перевозять зерно! Ось у таких умовах працюють наші фермери на прикордонні. Проте, аграрії на прифронтових територіях роблять усе, щоб земля бур’янами не заросла, – каже він. – І не лише, щоб виростити сільськогосподарську продукцію. Цього не можна допускати – бо потім важко буде розміновувати. Майже неможливо, тому що земля буде забруднена вибухонебезпечними предметами (ВНП), які треба якось знаходити і знищувати у чагарниках чи у бур’яні.
Отже, ключовою проблемою, яка гальмує посівну та збір урожаю, є забруднення земель вибухонебезпечними предметами. Як зазначають місцеві аграрії, без повноцінного розмінування сільськогосподарські угіддя залишатимуться частково недоступними.
– Якщо фермер дізнався про якесь влучання чи обстріли, які стосуються його землі, він має звернутися до поліції та у ДСНС. А потім з цими службами вирішувати питання, – розповів голова осередку фермерського об’єднання. – Але коли приліт ближче 20 км від кордону, то, скажімо чесно: хто туди поїде? Це становить небезпеку для команд із розмінування, для саперів. Якщо навіть машини, що возять хліб чи молоковози обстрілюють, то що казати, коли їдуть бригади ДСНС? Але все одно наші незламні фермери у 10-ти чи 20-кілометровій зоні працюють. Ось кілька тижнів тому, на щастя, помолотили зерно. Фермери знають: якщо не зберуть врожай, він там так і залишиться. Доводиться ризикувати.
І наші хлопці із ЗСУ розуміють проблеми аграріїв і намагаються всіляко допомогти: стараються показати дорогу, куди можна їхати і дрони дивляться якомога краще. Та й загалом переймаються тим, щоб ми зібрали врожай ранніх зернових.
Також Андрій Гусак каже, що на Херсонщині намагаються зараз і сітками захистити комбайни від дронів. У нас такої практики, ймовірно, поки що немає.
– Проте, є і трагічні випадки: наприклад, у вересні біля Херсону фермер, голова херсонської організації фермерів, збирав врожай його у цей час дроном просто вбили. До цього він виїздив на поле на свій ризик і за ним дійсно вороги полювали… Отже кожен сподівається на Божу поміч і на самого себе – фермери ідуть на ризик, але працюють.
Гуманітарне розмінування
Забруднення землі на прикордонні снарядами, мінами та іншим вибухонебезпечним залізяччям критично впливає на продовольчу безпеку регіону та економічну стійкість місцевих громад. Необхідність прискорення робіт із розмінування є питанням виживання для багатьох господарств.
Про те, чи працюють у громаді служби з гуманітарного розмінування, ми питали ще у вересні, у розмові з головою Путивльської громади Костянтином Гаврильчуком.
– Гуманітарне розмінування є від міжнародних партнерів, – зазначив він. – Але є момент: вони не працюють у 20-кілометровій зоні від кордону. Так само і ДСНС по розмінуванню не обслуговує цю територію. Якщо щось трапляється, ми комунікуємо з відповідними підрозділами Збройних сил. У більшості випадків, навіть за межами 20-кілометрової зони, ми зв’язуємося з ДСНС, і їхні спеціалісти ліквідовують вибухонебезпечні предмети. Попри всі ці ризики, аграрії продовжують працювати. Слава Богу, поки що обходиться без летальних випадків. І на щастя, ніхто жодного гектара тут просто не кинув, не розвернувся і не поїхав. Навіть у 10-кілометровій зоні, ризикуючи життям, фермери все одно працюють, виїжджає сільськогосподарська техніка. До того ж вони розуміють, скільки можна заробити з одного гектара.
Ми запитали у представників міжнародної організації «The HALO Trust Ukraine» про те, чи працюють, спеціалісти з гуманітарного розмінування на Сумщині? І чи працюють на території Путивльської, Новослобідської громад зокрема?
– Площа небезпечної території, виявлена спеціалістами HALO Ukraine на Сумщині, становить 1 млн 856 тис. 673 м², – кажуть у цій організації. – З них сільськогосподарських земель – близько 450 000 кв. м. Станом на зараз на території Сумської області виявлено 73 небезпечні ділянки загальною площею понад 185 гектарів. Зокрема, у межах Путивльської та Новослобідської громад ідентифіковано 16 таких ділянок, загальною площею близько 300 000 м² (30 Га).
Хоча наразі неможливо точно визначити відсоток забруднених вибухонебезпечними предметами сільськогосподарських земель Сумщини, ми можемо зазначити, що приблизно 25% площі визначених небезпечних ділянок (до 450 000 м²) становлять саме землі сільськогосподарського призначення. У Путивльській та Новослобідській громадах цей показник становить близько 21%. Варто зауважити, що зазначені вище відсотки – це саме відсоток земель с/г призначення у межах вже визначених HALO небезпечних ділянок, а не від усієї території Сумщини чи зазначених громад.
Важливо підкреслити, що нетехнічне обстеження на Сумщині триває, тож наведені цифри не є остаточними. Наші команди продовжують активно працювати, зокрема на території Путивльської громади, де системно обстежують земельні ділянки та виявляють вибухонебезпечні загрози.
Тож з чим саме стикаються демінери? Зафіксоване забруднення має різний характер, кажуть у «HALO Trust Ukraine»:
– Це протипіхотні та протитранспортні міни, міни та гранати на розтяжках, а також нерозірвані боєприпаси, зокрема – касетні суббоєприпаси. Якщо порівнювати із такими областями, як Харківська, Миколаївська чи Херсонська, де окупація тривала від 6 місяців, рівень замінування на Сумщині – нижчий. До того ж, через постійні обстріли в області більше роботи припадає саме на ДСНС, оскільки реагування на оперативні виклики – це пріоритет саме цієї служби.
Cпеціалісти HALO Ukraine проводять нетехнічне обстеження та розмінування в Сумській області. Йдеться про Конотопський, Сумський, Охтирський, Роменський та Шосткинський райони. У межах нашого операційного доступу (наданого HALO Центром Протимінної Діяльності), нетехнічне обстеження Путивльської громади знаходиться на фінальній стадії, а Новослобідської – вже завершене. Розмінування цих громад на тепер не заплановане, оскільки HALO не проводить розмінування ближче 30 кілометрів до лінії зіткнення. У Путивльській громаді фахівцями HALO провели інформування місцевого населення щодо ризиків від мін та ВНП. Безпосередньо розмінування зараз проводиться в Охтирському районі (Тростянецька громада) та в Конотопському районі (Кролевецька, Попівська, Дубов’язівська громади). На сьогодні більшість ділянок з розмінування виявлена в Охтирському та Сумському районах.
Як розповіли нам у організації, групи нетехнічного обстеження працюють на території Сумщини та активно взаємодіють із представниками громад:
– Спеціалісти HALO збирають інформацію про можливе забруднення ВНП, спілкуються зі свідками подій та людьми, які володіють відомостями про мінні поля чи інші загрози – задля їх подальшого очищення. У цьому процесі важливу роль відіграє наша постійна співпраця з фермерами та представниками органів місцевого самоврядування. Як у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, так і за наявної підозри щодо забруднення власних сільськогосподарських земель, фермери можуть безпосередньо звертатися до наших польових команд із запитом на проведення обстеження. Зазвичай вони вже мають контакти наших команд із нетехнічного обстеження, які працюють у їхньому регіоні, якщо ж ні, то ці номери телефонів точно є у місцевої влади.
Ми також розпитали, як має діяти фермер у разі виявлення ВНП чи після обстрілу. Отже, для фермерів наступні поради перед початком робіт:
1. Переконайтеся, що зроблено все можливе для безпечної роботи.
2. Перед поверненням до сільськогосподарських робіт зберіть якомога більше інформації – поговоріть з органами влади, ДСНС або сусідами.
Потрібно зібрати інформацію про:
• бойові дії та обстріли, які зачепили ваші землі (залишки ракет, кратери тощо);
• видимі наслідки бойових дій (зруйновані будівлі, повалені дерева, вирви від снарядів тощо);
• чи використовувались ваші землі у військових цілях;
• наявність покинутих військових позицій, укріплень, блокпостів;
• залишки снарядів, ящиків від боєприпасів, зброї;
• повідомлення про підриви людей, тварин чи техніки.
Якщо є такі докази – територія вважається замінованою. Не намагайтеся перевірити її самостійно! Дзвоніть 101.
Зверніть увагу:
• нерозірвані боєприпаси можуть бути глибоко під землею і все ще здатні здетонувати;
• протитранспортні міни можуть бути оснащені пасткою: при переміщенні або наближенні — спрацьовує механізм на пішохода.
Правила безпеки на полях:
Спеціалісти HALO Ukraine радять, якщо ви побачили або виявили вибухонебезпечний чи підозрілий предмет під час роботи, дотримуйтеся алгоритму:
Крок 1. Негайно зупиніть роботи поблизу.
Крок 2. В жодному разі не наближайтесь.
Крок 3. Не торкайтесь небезпечного предмета.
Крок 4. Якщо за вами хтось йшов, зупиніть людей.
Крок 5. Звертайтесь до ДСНС за номером 101.
Кому подавати запит на розмінування?
• Сумській ОВА (органи місцевого самоврядування передають повідомлення до обласної військової адміністрації);
• ДСНС України на Сумщині.
Необхідно письмово заповнити форму та подати повідомлення про потребу в обстеженні та очищенні територій від вибухонебезпечних предметів.
Тетяна Каушан
Фото надані:
Буринсько-Путивльським осередком ГО «Асоціації фермерів та приватних землевласників Сумщини»
«The HALO Trust»;
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.
