Чисто там, де не смітять? Або що робити із рослинним сміттям?
Купи гілля чи стихійні сміттєзвалища листя, бур’янів, квітів можна побачити обабіч дороги, якщо пройти містом. Гори гілок вивозять комунальники, але ті знову з’являються і поблизу контейнерів для сміття.
Охайні, працьовиті путивляни масово прибирають городи, присадибні ділянки, клумби. На жаль, один із розповсюджених методів утилізації – спалювання. Як тільки настає вересень, десятки (якщо не сотні) вогнищ із гіллям, листям та зрізаними кущами здіймаються у місті і перетворюють повітря на задушливий смог.
Зараз, коли осінь добігає кінця, спалювання набагато менше. Але все одно гостро стоїть питання – куди подіти рослинні залишки? – як у приватному секторі, так і для мешканців багатоквартирних будинків.
У свою чергу, комунальники кажуть, що вивозять такі купи рослинних залишків – за кошти громади, хоча і не мають цього робити. Щоб з’ясувати суть, редакція ініціювала обговорення.
Зустріч біля нового майданчика
На наше прохання поспілкуватися із мешканцями одного із багатоквартирних будинків міста та обговорити тему поводження з рослинними залишками, зокрема – із гіллям – погодилися начальник Відділу ЖКГ Микола Мазін, керівник Путивльської ЖЕК Олександр Червяцов та наукова співробітниця РЛП «Сеймський» Олена Міськова.
Спочатку Микола Мазін розповів про порядок вивозу відходів за правилами благоустрою:
– Порядок такий: згідно з проведеним конкурсом, побутові відходи у нас вивозить Комунальне підприємство «Путивльська ЖЕК». Правила благоустрою прийняті і затверджені сесією Путивльської міської ради. І в них передбачається, що тверді побутові відходи вивозить ЖЕК. А всі інші відходи мешканці мають самостійно вивозити на сміттєзвалище.
Микола Федорович підкреслив, що Путивль, мабуть, єдине місто на Сумщині, яке не бере за це плату:
– Наприклад, в Конотопі встановлено плату за те, щоб вивезти своє сміття на міське сміттєзвалище. Ми цю плату не беремо! Але велику проблему у нашому місті становлять залишки рослинності. Протягом 4-х років, як працюю, кожен рік навесні та восени їх накопичення – це розповсюджене явище. Але ми закриваємо очі і вивозимо такі залишки самостійно, силами громади. Цілий місяць восени і навесні зазвичай наша техніка працює саме на вивозі такого рослинного сміття. Але ви маєте знати, що робиться це за кошти міського бюджету! І ці кошти могли б бути направлені на якусь іншу справу: наприклад, ми могли б зробити по всьому місту сучасні майданчики для збору сміття.
Він повідомив, що Відділ житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури виконавчого комітету та інспектор із благоустрою мають постійно проводити моніторинг. Тож вони роблять приписи власникам домогосподарств, щоб вони біля свого подвір’я прибирали такі рослинні рештки, гілля тощо. Але констатував, що віз і нині там.
– Існує відповідна адміністративна комісія, тому ми могли б розглядати справи і виписувати на порушників правил благоустрою протоколи. Але жаліємо людей.
Вивозять ті, хто не платить?
Проте, мешканці багатоквартирних будинків по вул. Героїв Путивльщини підняли іншу важливу проблему. Кажуть, що сміття везуть навіть з інших вулиць міста:
– На наш контейнерний майданчик везуть і несуть рослинні залишки та інше сміття, – обурюється одна з мешканців будинку (яка просила не вказувати ім’я). – Нещодавно он старий диван притягли і капусту з городу викинули.
Люди кажуть, що поблизу майданчика є купа землі, біля якої наче медом намазано для всіх. Туди начебто несуть сміття навіть із приватного сектору. І питають: чому вони оплачують вивіз сміття, а дехто з путивлян навіть договір не уклав? При цьому вони вивозять автівками сміття до контейнерів на вул. Героїв Путивльщини і створюють стихійне звалище поряд із контейнерами.
– На трактор не встигли викинути у приватному секторі – і везуть до нас сміття, – каже пані Олена, мешканка багатоквартирного будинку.
Цю тему обговорювали на зустрічі і з керівником ЖЕК Олександром Червяцовим.
– Є зручний графік вивозу трактором, – каже він. – Ми спеціально підлаштовуємося під людей, щоб їм було зручно викидати. «Зробіть нам раніше» – зробили. «Зробіть пізніше», також пішли на зустріч. Там, де їздить трактор, чисто!
Але варто зазначити, що у дворах багатоквартирних будинків на цій вулиці є ділянки землі, на якій саджають городину, а під будинками є клумби, у дворах ростуть дерева. Що робити із рослинними залишками звідтіля? І чи готові мешканці не спалювати бур’яни із цих городів? І куди вони можуть подіти зрізане віття?
Як відповідає Микола Мазін, влада та комунальники попіклувалися про спеціальні місця на контейнерних майданчиках. Наразі таких у місті побудовано 3.
– Вирішили спеціально робити на контейнерних майданчиках 2 огороджених відділення. На тих ділянках міста, де багато гілля, поставили для нього окреме відділення.
У рамках обговорення керівник відділу анонсував, що у разі, якщо такі відділення будуть заповнені виключно гіллям, комунальники пригонять спеціальне обладнання, що подробить ці гілки. А громада зможе використовувати цю щепу на опалення бюджетних установ. Проте, чи будуть люди дотримуватися правила і складати виключно гілки, без бур’янів, мокрого листя, чи інших побутових відходів? Це велике питання!
– Ми вже стикалися по іншим майданчикам, – каже Микола Федорович, – наприклад, біля заводу: щойно поставили нову огорожу та облаштували місце для гілля, як мешканці засипали його чим завгодно, але не гіллям!
Микола Мазін наприкінці розмови іще раз підкреслив, що сміття, яке не відноситься до твердих побутових відходів, має вивозитися чи утилізуватися самостійно.
Поради від природоохоронців
Як можна впоратися з утилізацією таких відходів, розповідала на зустрічі наукова співробітниця РЛП «Сеймський» Олена Міськова. А спочатку попередила про шкоду для здоров’я у разі спалювання:
– Під час спалювання навіть сухого листя у повітря потрапляють канцерогени, стійкі токсини та дрібнодисперсний пил, що шкодить диханню та здоров’ю людей, – наголосила вона. – Крім того, така практика провокує ґрунтову деградацію: знищується шар перегною, гинуть ґрунтові безхребетні, мікоризні гриби й корисні мікроорганізми. Також є серйозний ризик пожеж, особливо в посушливий сезон. Законодавство України передбачає значні штрафи за такі дії.
1. Отже, гілки фруктових дерев можна подрібнити за допомогою садового подрібнювача. Отриману тирсу можна використовувати як мульчу в саду, під деревами та кущами. Вона утримує вологу, пригнічує бур’яни та з часом перетворюється на якісний гумус. Товстіші гілки придатні для облаштування «хмизових валків» – це невеликі бар’єри, які стримують ерозію ґрунту й створюють середовище для комах та птахів.
2. Скошену траву та листя можна компостувати. Компост – це безкоштовне добриво, яке значно покращує структуру ґрунту. Для довкілля компостування означає зменшення викидів парникових газів і зниження навантаження на сміттєзвалища. Це класичний, перевірений часом спосіб поводження з органікою, який слугує як садівникам, так і природі.
Тетяна Каушан (фото автора)
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду
