Останнім часом набирає популярності нова субкультура – квадробери. Діти надягають маски, імітують повадки тварин, бігають по вулиці на чотирьох кінцівках та навіть їдять корм для тварин.Квадроберів можна зустріти і в Путивлі. Як і кожна нова течія, вони викликають різноманітні реакції у суспільстві, від захоплення до здивування, а іноді – і шоку. Щоб краще зрозуміти це явище, розглянемо його з кількох сторін.
Течії минулого і сучасні тренди
У всі часи молодь (а може, подекуди і дорослі люди) знаходила собі різні соціальні течії та субкультури, через які виражали свою індивідуальність. Ми пам’ятаємо популярність емо, готів, панків чи рокерів. З часом з’являються нові тренди, і один із таких – квадробери.
Це люди, частіше – підлітки, які наслідують поведінку тварин.
ДОВІДКА: Засновником квадробіки називають японського спортсмена Кенічі Іто, який почав бігати на чотирьох та встановив кілька світових рекордів. Згодом це зацікавило інших японців і поширилось планетою. Особливість цього захоплення – акцент на фізичних активностях та перевтіленні, яке вимагає лише маски, а не повного хутряного костюма, як, наприклад, у ще одного подібного руху – фурі.
Милі котики, лисички чи тигренята викликають у них захоплення і бажання перевтілитися у них. Тож діти імітують обрану тваринку, не лише вдягаючи відповідну маску та хвіст. Іноді намагаються поводяться як ці тварини, пересуваючись на чотирьох кінцівках.
Стрибки на чотирьох –
користь чи шкода?
Як пояснюють самі квадробери, пересування на чотирьох кінцівках – це ефективна фізична активність. Це незвичайне навантаження для тіла, що включає в роботу різні групи м’язів. Такі вправи можуть покращити координацію рухів і навіть збільшити витривалість. У деяких випадках це може нагадувати вправи з йоги чи паркуру, які покращують гнучкість і тонус тіла. Проте існує ризик травм.
Як і будь-яка субкультура, квадробери намагаються виділитися з-поміж інших, знайти однодумців і спільноту, де їх розумітимуть. Батьки, вчителі та психологи часто говорять про потребу самовираження, яка є особливо важливою для молодих людей. Однак у випадку квадроберів така поведінка може шокувати оточуючих, оскільки імітація тваринного життя є незвичною для більшості суспільства.
На противагу – це відриває дітей від гаджетів і сприяє прогулянкам, діти розвиваються фізично, а не сидять вдома у соцмережах.
Ось, наприклад, 45-річна путивлянка Олена стверджує, що ця розвага ніяк не впливає на дітей. Жінка розповіла, що її старший син у дитячому садочку полюбляв ходити у масці тваринки. З часом хлопчика перестала цікавити така розвага і це ніяк не вплинуло на його життя. А зараз це перетворилося в окрему течію, адже діткам подобається уявляти себе тваринами і нічого поганого у таких іграх не вбачає: «Переростуть і все».
Ми поцікавилися щодо квадробінгу у начальника Служби у справах дітей виконавчого комітету Путивльської міської ради Юрія Радіна.
– Щоб детальніше розібратися у цьому питанні, я прочитав кілька статей про квадроберів, – розповів Юрій Іванович. – І я згоден із психологами, які у своїх роботах зазначили, що таке захоплення необов’язково є шкідливим для психіки, але батькам варто звертати увагу на поведінку дитини. Якщо хобі стає нав’язливим і впливає на інші аспекти життя, то це може свідчити про проблему самоідентифікації або психічного здоров’я. І у таких випадках варто звертатися до спеціалістів. Квадробінг може бути лише способом для самовираження. Однак, якщо дитина має підвищену тривожність, стрес та схильність до депресії, то таке захоплення може викликати проблеми.
Також Юрій Радін наголосив, що як і будь-яке інше захоплення дитини, квадробінг потребує контролю з боку батьків. Вони мають завжди слідкувати за тим, чим займаються їхні діти. Якщо батьки помічають якісь тривожні сигнали, то, звичайно, краще поспілкуватися з фахівцями. До того ж, батьки в першу чергу мають самостійно розібратися у тому, що таке квадробінг, дізнатися думку психологів, адже все це зараз без проблем можна знайти в інтернеті.
Психологічний та соціальний контекст
Проте, люди, які не розуміють цієї субкультури, можуть ставитися до квадроберів з неприязню, що створює конфлікти в суспільстві. Ба більше, така поведінка може стати причиною знущань або негативної уваги з боку оточуючих, що також впливає на психічне здоров’я тих, хто бере участь у цьому русі.
Окрім того, деякі квадробери настільки «заграються», що можуть вживати в їжу корм для домашніх котів чи собак. Чинавіть нападати на людей і тварин. Це, звісно, крайнощі, але це може стати небезпечним для дітей. А вони, у свою чергу, можуть навіть не усвідомлювати цього.
Важливо не забувати, що кожна субкультура, хоч і має свої крайнощі, є відображенням бажання людей знайти своє місце в світі. Але водночас необхідно пильно стежити за тим, щоб захоплення не переростало в поведінку, яка може зашкодити фізичному або психічному здоров’ю.
Таким чином, квадробери залишають по собі двояке враження: з одного боку, це може бути корисний спосіб фізичних навантажень та самовираження, з іншого – ризик для здоров’я та виклик для суспільства.
