або Як гілки з вулиць стають теплом для лікарні
Замість задушливого диму від багать – тепло у закладах охорони здоров’я. Досвід вул. Миколи-Можайського довів: щоб місто стало чистішим, достатньо організованості та одного подрібнювача.
Ми дізналися, як працює «комунальна дробилка» на практиці. Та запитали мешканців міста, чи готові путивляни відмовитися від шкідливих звичок спалювання.
Маленька справа веде до великих змін. Коли починали розбиратися у темі розподілу сміття та рослинних залишків, проблема їхнього спалювання здавалася глибою, яку не зрушити з міста. Проте, зібрали восени мешканців та комунальників для відвертого діалогу щодо наведення ладу біля майданчиків твердих побутових відходів. І тоді начальник Відділу житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури Виконкому Путивльської міської ради Микола Мазін запропонував збирати гілля окремо – з кількох будинків на вулиці одразу. А потім – привезти подрібнювач («дробилку», як називають у народі) і зробити з цього віття щепу.
І ось – маємо перший приклад вдалої взаємодії: 19 грудня на вул. Миколи-Можайського, у визначеному місті вже зібрано гілля, а комунальні служби забезпечили роботу подрібнювача. Спеціальний подрібнювач, що виїхав на місце, за лічені години перетворив величезну купу, здавалося, нікому не потрібної деревини на якісну і корисну щепу. Результат – причеп щепи передано до котельні – на опалювання лікарні.
Отже, гарний початок покладено. І відтепер збирати дрібні гілки та віття можуть не лише ті люди, що живуть у багатоквартирних будинках із майданчиками ТПВ, де передбачені відділення для гілля. Мешканці приватного сектору теж можуть обрати у себе на вулиці місце, куди складатимуть обрізане віття, гілля – і як набереться купа, викликати комунальників. Таким чином, люди готують матеріал, техніка його переробляє, а громада отримує енергонезалежність. На вулиці Миколи-Можайського побачили (і зафіксували на відео) приклад справжнього господарського підходу. Замість того, щоб спалювати обрізані гілки або викидати їх на стихійні сміттєзвалища, громада організовано зібрала рослинні залишки і переробила їх на паливо.
Закликаємо інші вулиці долучатися!
Що для цього треба? Небагато:
1. Визначити місце, де складати гілля.
2. Позначити його, наприклад, 4-ма кілками.
3. Запросити сусідів зносити туди віття.
4. Як набереться, звернутися до Відділу ЖКГ, телефон керівника ми надавали в минулих випусках. Але про всяк випадок, нагадуємо: Тел. 096 017 63 72. Головне – дзвонити у робочий час.
Наступний виїзд подрібнювача або причепа за гіллям – за вашим зверненням!
«Замість диму від багать – маємо безкоштовне паливо». «Дуже правильне, сучасне та корисне рішення». Такі відгуки путивлян отримали про цю ініціативу з переробки гілля, що накопичується на вулицях міста. А дехто взагалі радить робити потім палети для опалення… Виявляється, рослинні залишки – це не сміття, а цінний енергоресурс. Який піде на користь людям. Тому що така щепа слугує для розпалу пічки чи котла – для швидкого займання. І вона має високу теплотворну здатність.
Чому вигідно всім?
Для порядку: Вулиці стають чистими без залучення габаритного транспорту для вивозу такого об’ємного сміття, як гілки.
Для екології: Відсутність задимленості та канцерогенів, які виділяються при спалюванні сухої щепи у котлі, це 100% натуральний матеріал. І при згорянні виділяється мінімум CO₂.
Для бюджету: Місто заощаджує на закупівлі деревини для опалення бюджетних установ, закладів. Переробка гілок безпосередньо на місці збору зменшує витрати на логістику. Досвід цієї вулиці можна поширювати на все місто.
Екологічна свідомість у пріоритеті?
Нещодавно наша редакція у рамках екологічного проєкту «Путивль без диму і сміття» провела анонімне опитування серед мешканців міста та громади. Щоб з’ясувати, як путивляни поводяться з рослинними залишками та гіллям, запропонували відповісти на питання: «Що ви готові робити, щоб не з’являлися купи сміття, гілок і листя у місті?» Серед 8-ми варіантів відповідей людина могла обрати кілька.
Опитування пройшло 86 осіб. Результати показали, що єдиного підходу немає, а думки розділилися майже порівну між екологічними методами та очікуванням допомоги від комунальних служб.
Найпопулярнішою відповіддю стало компостування. Варіант «Буду компостувати» обрали 30% респондентів. Це свідчить про те, що значна частина господарів розуміє цінність органіки для ґрунту та користь від такого поводження з рослинними відходами.
Ще 22% опитаних використовують гілля з користю, спалюючи його у власних пічках для обігріву осель. Погодьтесь, це доволі раціональний і водночас вимушений підхід. Реалії такі, що війна, відключення електроенергії та висока ціна газового опалення змушують господарів приватних домоволодінь топити пічки/котли дровами. А гілля – чудовий варіант їх розпалити.
Водночас, 26% мешканців вважають, що прибиранням рослинних залишків мають займатися виключно влада та комунальні служби.
Гілля – у найближчий лісок?
19% вивозять гілля на загальне звалище, а 2% зізналися – вивозять за місто, створюючи стихійні звалища в лісосмугах.
На жаль, залишається і чимала частка тих, хто обирає не зовсім законні чи екологічні методи: 12% продовжують спалювати залишки на городах та подвір’ях (що створює димову завісу для сусідів, шкодить екології та здоров’ю). І лише 5% опитаних зізналися, що не замислюються над проблемою рослинних залишків.
Проте, приклад вулиць, куди нещодавно виїжджав комунальний подрібнювач, доводить: якщо мешканці організовано збирають гілля, воно не стає сміттям. Після переробки на щепу ці залишки стають безкоштовним паливом для опалення місцевої лікарні.
Отже, чи буде наше місто чистим, залежить від кожного: від тих, хто складає компост, і від тих, хто вчасно готує гілля до переробки, замість того щоб просто винести його за паркан.
Тетяна Каушан (фото автора)
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду
