Вечірній Путивль сьогодні оповитий тишою. Але це не та затишна тиша провінційного містечка, до якої ми звикли. Це тиша, яку щомиті може розірвати характерне дзижчання ворожого дрона або відлуння далекого «виходу». Нещодавно по центру було влучання БпЛА… Тож зараз, у цей час сутінок, не так багатолюдно. Та чи надовго? Юнаки і дівчата у Путивлі живуть, вчаться, спілкуються та прогулюються вулицями. Молодість бере своє. І навіть на прикордонні нашої Сумщини, за пару десятків кілометрів від фронту, життя вирує. Проте, є і відмінності. Поки однолітки в порівняно мирних містах у центрі та на заході країни обговорюють тренди Тік-Току чи вечірки, наша молодь засинає під звуки шахедів. А вибухи на кордоні та небезпека для життя примушують дорослішати швидше.
Це в чомусь інша молодь. Ті, чий маршрут пролягає не від під’їзду до магазину, чи від школи додому, і з дому – до дискотеки. І він не у Тік-Тоці чи Інстаграмі… Їхній шлях – берегами Сейму, лісовими стежками, спортзалами та навчальними класами. Де замість підручників – турнікети, аптечки та муляжі зброї.
Про нашу свідому молодь, яка об’єднується, маючи спільні цінності, розмовляли із очільником Путивльського військово-патріотичного клубу «Партизан» Ігорем Зезюліним.
– Якщо пройтися по Путивлю ввечері, побачиш молодь, яка не залучена до якоїсь справи, у якої немає хобі чи захоплень, – каже він. – Я хотів би це змінити: щоб більше молоді знайшло свій напрямок руху у житті.
Його метою було – дати молоді не просто заняття, а ціль. Вдалося знайти у цій справі однодумців: у далекому вже 2013 році хлопці-путивляни вп’ятьох започаткували молодіжний рух, який згодом став одним із наймасштабніших на Сумщині і налічував 340 учасників. До речі, без жодної підтримки чи фінансування хлопці-засновники змогли зібрати навколо себе стільки молоді. Одними із засновників, крім Ігоря Зезюліна, також були Дмитро Яновський, який потім став учасником АТО на Донбасі, та Андрій Третьяков, що зараз захищає нас у складі ЗСУ.
Замість дискотек – «тактмед» та «гурьба»
Куди юнакам та дівчатам подіти себе у світі, що раптом став таким небезпечним? Коли зовсім поряд – кордон з рф, звідкіля летять снаряди і дрони, підлітки мають засвоїти навички, від яких сьогодні залежить життя. Тому, як розповів пан Ігор, зараз молодіжний рух на Путивльщині діє у 5-ти напрямках:
1. Воєнний напрямок: базова воєнна підготовка, зборка/розборка зброї, мінна безпека та базова первинна медична допомога.
«Діти та молодь мають вміти надати першу допомогу у разі поранення чи іншої форс-мажорної ситуації, – пояснює Ігор Зезюлін. – Це штучне дихання, накладання турнікету, робота з бандажами та перев’язкою».
2. Спортивне розвантаження: туристична підготовка, орієнтування на місцевості, велопоходи, гра у волейбол (щотижня), пейнтбол (разом із ГО «Чистий Сейм») та лазертаг. Допомагає розвантажитися морально та фізично.
3. Екологічний напрямок: еко-акції «Весна-осінь» з очищення берегової лінії Сейму в межах міста.
«Дуже люблю своє рідне місто, тож хотів би щось дарувати йому, – без прикрас каже про свою любов до малої Батьківщини пан Ігор. – Наприклад, зробити його гарним і чистим. Тож із 2016 року започаткували систематичне прибирання берегу річки Сейм».
Разом із організацією «Чистий Сейм» учасники клубу та небайдужі мешканці міста об’єднуються заради очищення довкілля від сміття: пляшок, скла, пластику та пакетів.
4. Спортивний напрямок: тренування, силові навантаження на свіжому повітрі, на стадіоні, спортивні змагання.
5. Ментальний напрямок, гуртування колективу.
Один із наймасштабніших форматів підготовки – це «Гурьба». Це не просто воєнно-спортивна гра, це квест-випробування на міцність та, водночас, азартне змагання команд у польових умовах. Тут усе по-справжньому: від стройової підготовки та орієнтування на місцевості до тактики пошуку прапора противника. У цих польових умовах путивльська молодь вчиться головному – командному духу. Тут не буває «кожен сам за себе», тут є лікоть товариша і спільна мета.
Унікальний досвід
Найцінніший актив клубу – це люди, впевнений Ігор Зезюлін. Він вдячний «костяку» команди, який складають активні учасники клубу.
– У складі клубу – 15 інструкторів, більшість з яких пішли добровольцями спочатку повномасштабної війни у 2022 році, – зазначає Ігор Зезюлін. – Хлопці знаходяться на різних напрямках фронту, служать у різних підрозділах військ. Це і військові медики, і інструктори з роботи з БпЛА, інструктори з роботи з людьми. Вони захищають Україну на найгарячіших напрямках: Покровському, Запорізькому, Харківському та Сумському.
Але навіть у рідкісні дні відпусток вони не обирають пасивний відпочинок.
– У них очі горять, коли приїжджають із війни у відпустку і приходять до нас, до учнів ліцеїв та коледжів міста, – розповідає очільник клубу Ігор Зезюлін про неабияке прагнення інструкторів поділитися своїми знаннями з путивльською молоддю. – Вони не відпочивають, а готові передавати свій унікальний досвід, ділитися з хлопцями і дівчатами тим, що бачили й чому навчилися на «нулі».
Коли інструктори клубу на службі, залучають військових інструкторів із сусіднього Глухова – з організації «School of courage».
Завдяки всьому цьому, діти набувають конкретні навички: як розібрати зброю, як накласти турнікет, оклюзійну наклейку, врятувати чиєсь (або навіть своє!) життя… А головне – як вижити й перемогти ворога.
Сейм, вєлік і чиста совість
Попри військово-патріотичний фокус, діяльність «Партизана» не зосереджується лише на війні та спорті. Передусім, йдеться про любов до свого дому, яку активісти доводять справами. З приходом весни, коли природа оживає, незважаючи на обстріли та «прильоти» БпЛА по місту, молодь виходить на береги Сейму. Звісно, не на пікніки! А на велике прибирання! Очищення річки та міста – це їхній внесок у майбутнє рідного краю та шанування краси природи, яку вчаться любити і шанувати.
Помилуватися мальовничими краєвидами Путивльщини та довести власну витривалість учасникам клубу вдається частенько. Масові велопоходи на дистанції близько 40 кілометрів стали для путивльських поціновувачів спорту нормою. Навіть коли небо над головою лишається тривожним, а місто і його мешканці потерпають від атак російських безпілотників. Це челендж, перевірка фізичних можливостей і водночас спосіб відчути волю на швидкості, перезавантажитися…
Вибір, що визначає майбутнє
Війна не дозволяє бути слабкими. А разом, у таких об’єднаннях, як путивльський молодіжний рух, стають набагато сильнішими. Це дає змогу допомогти тим путивлянам, які на фронті.
– Кожен місяць «закриваємо» якусь потребу наших хлопців, – каже очільник клубу «Партизан». – Йдеться про спорядження, зарядні станції, генератори, аптечки, або ж про монітори, планшети для роботи інструкторів з учнями… Маю певний кредит довіри, тож є люди, готові допомогти із необхідним спорядженням чи технікою для військових. Є людина, що постійно підтримує військових (проте, не хоче, щоб називали).
Сьогодні Путивльщина живе в умовах, де кожен день – це виклик. І те, що місцева молодь обирає вишкіл замість безцільного вештання, а екологічні акції – замість байдужості, дає чітку відповідь на питання: яке майбутнє нас чекає?
Коли подивишся на цих хлопців і дівчат, очі яких випромінюють впевненість, зацікавленість та любов до Батьківщини, розумієш: «Вони кращі за нас!»
Тетяна Каушан
Фото з архіву Клубу «Партизан»
