Акція-нагадування на підтримку зниклих безвісти захисників у центрі міста пройшла сьогодні, у неділю, 7 червня.
Зранку, вже другу неділю поспіль, жінки Путивльської та Новослобідської громад збиралися разом. Їх об’єднало спільне горе. Плакати з написами «Зниклі безвісти – це не цифри, а імена!», прапори, із надрукованими на них портретами чоловіків, синів, та інсталяція зі стільцем, на якому – однострій, покликані нагадати нам, путивлянам, про земляків-військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти. Вони одного дня пішли захищати наше із вами життя, боротися проти ворога…
– Зараз ми – їхній голос, – каже одна з учасниць заходу. – Вони не можуть зараз тут постояти за себе, тому стоїмо ми. На цій світлині – мій коханий чоловік, який зник безвісти…
Рідні оборонців (зокрема, бійців ІІІ-ї штурмової, 115-ї, 32-ї ОМБр та інших) вже місяцями живуть у невідомості. Але не втрачають надії й продовжують шукати… Жінки зізнаються, що такі акції – це не лише спосіб привернути увагу до того, що про зниклих бійців не можна забувати, а й взаємопідтримка.
– Марно сидіти вдома кожній зі своїм горем, – каже Валентина, яка вже їздила на подібні заходи до Києва. – Ми один одного чуємо, розуміємо і намагаємося підтримувати, бо ніхто інший так не зрозуміє, як ті, хто переживає те саме. Шукаємо, чекаємо, сподіваємося і боремося далі!
