Коли поряд із хатою палали від влучання «шахедів» адмінбудівля та ресторан «Асторія», юна скрипачка Христина Слатвинська єдине, що схопила до рук – це дорогоцінний для неї музичний інструмент. Тим паче, смичок до скрипки, із рукояткою зі слонової кістки, подарував обдарованій дівчині відомий скрипаль – Євген Кострицький…
Грає для путивлян
У 2022 році, коли росіяни атакували нашу країну, родина 12-річної Христини вирішила залишатися, не виїздити за кордон – дівчина продовжувала навчання у чудового педагога Оксани Цап. Звісно, поїхати і навчатися грі на скрипці віддалено – був не варіант. Без педагога, що оздоблює цей дорогоцінний талант, він не заблищить мов діамант.
На початку повномасштабної війни мати Христини переїхала у наш прикордонний Путивль. Тому влітку, коли Христина приїздить на канікули до нашого міста, путивляни можуть насолодитися співучою скрипкою у руках юної музики. Щоб зіграти у центрі Путивля, вона бере до рук улюблену стареньку скрипку та дорогоцінний смичок. Його дівчинка отримала завдяки перемозі на Всеукраїнському конкурсі юних скрипалів ім. Ярослави Рівняк – як спеціальний приз за неймовірну гру – з рук всесвітньо відомого музиканта-скрипаля Євгена Кострицького.
– Коли всім роздали місця, думала, що це вже все – мене нагородили, тож можна іти перевдягатися. Але з’явилася думка повернутися в залу: подивитися, чому ще не закінчили. І тут, уявіть, кажуть, що Христині Слатвінській вручається приз – смичок. Була просто у захваті! До того ж виявилося, що це власний смичок відомого скрипаля Євгена Кострицького! Оздоблений слоновою кісткою.
Як ми дізналися, професійний смичок для скрипки коштує від 500 до 1000 доларів. Скільки може коштувати смичок, яким грав відомий музикант, важко уявити.
Перше, про що подумала під час атаки БпЛА по Путивлю – скрипка та смичок.
Звісно, війна позначається на всіх путивлянах, а на дітях і підлітках – тим паче. Особливо Христина злякалася, коли у квітні цього року прилітали «шахеди» по ресторану «Асторія», по СТО та по адміністративній будівлі.
– Ми живемо поряд, тому після першого гучного вибуху миттю побігли ховатися у погріб. Було дуже страшно! – пригадує ту ніч Христина. – Коли після кількох влучань трохи стихло, почали швидко збирати речі у машину – може, доведеться виїхати у безпечніше місце. «Скрипку треба взяти!» – кричу мамі.
Тож зібралися, взявши найцінніше – скрипку, смичок і ноти – та виїхали в інший район міста, до монастиря…
Всесвіт музики
Змалечку у звуках навколо вона чула ноти. Ще у п’ять рочків, як пригадує мати дівчини Олександра, їхали якось у маршрутному автобусі:
– Уявіть, моя Христинка каже: «Мамо, маршрутка їде «Сі-Бі-Моль». Далі звук мотору ставав вище або нижче. І кожного разу вона вгадувала, з якими звуками їде маршрутка. А ще, почувши надворі собаку, вгадувала, якою нотою той гавкає.
Виявилося, що у дівчинки абсолютний слух!
– Згодом, коли вже почала вчитися грі на скрипці, підходила вдома до фортепіано – послухати, як звучить кожна нота, – пригадує мама Олександра. – Дуже швидко вивчила ноти: пам’ятаю, коли я натискала на фортепіано клавішу, Христина на слух визначала, яка нота: казала «Це нота «Сі». А потім можна було натискати кілька клавіш водночас – Христина безпомилково визначала всі ноти.
Зіграло свою роль і те, що старші брати, які на 3 роки старші, почали навчатися грі на фортепіано. 8-річні хлопчики вивчали музичний твір із вчителем, а 5-річна Христинка підходила до музичного інструменту і грала його сама – просто на слух!
– Запам’ятався момент, коли у Почаєві (де тоді жили) ми прийшли разом на урок фортепіано до педагога Валентини Кучер, яка викладала у моїх синів, – розповідає пані Олександра. – Тоді Христина сиділа на дивані і слухала, як грають її старші брати, іноді припускаючись помилок… «А можна я?» – раптом спитала малеча. Тоді вчителька подумала, що 5-річна дитина буде бавитися і бринькати. А донечка підійшла до фортепіано і без помилок, своїми маленькими пальчиками заграла цей музичний твір. І грала «по кругу» – чотири-п’ять разів поспіль! Вчителька втратила дар мови! А потім каже: «Можна я її візьму на навчання?..» А до неї стояла черга учнів…
Помітивши, що дівчинка обдарована та кмітлива, вчителька займалася із нею безкоштовно. 5-річна Христинка поринула у всесвіт музики: почала опановувати одразу два непрості музичні інструменти – скрипку та фортепіано.
Не лише дар – важка праця
Багато діток люблять музику, люблять грати. Але такий хист до гри мають підтримувати батьки, впевнена пані Олександра. І коли дитина стикається з тим, що кожного дня має займатися музикою по 3-5 годин, може не витримати навантаження.
Бувають і «бунти» у дитини, адже хочеться пограти чи погуляти, а не постійно навчатися музиці. Як розповідає мати, виникали іноді і сумніви щодо обраної справи життя. Але вона пояснювала в такі моменти, що чим би не займався, треба працювати над собою і вчитися. Навіть якщо мова про художника чи іншу творчу професію – у цій справі теж треба докладати багато зусиль. Якщо хочеш стати хірургом, теж треба багато років вчитися…
Але найважчі віхи пройдено. І ось Христина поступила у відомий навчальний заклад – Львівський ліцей ім. Соломії Крушельницької. В Україні лише 4 таких мистецьких школи: у Харкові, у Одесі, у Києві та у Львові. Львівський ліцей – це кузня найталановитіших митців, музикантів, імена яких часто звучать на світових сценах.
– Проте, я б хотіла, щоб Христина залишилася в Україні, – каже пані Олександра. – Не всі мають виїжджати у гонитві за славою і грошима – у нас теж мають бути гарні митці, що розвиватимуть культуру.
Допоможіть дівчині зібрати на скрипку!
Зараз дівчина грає у професійному оркестрі та продовжує навчання. І у майбутньому неодмінно почуємо про всесвітньо відому скрипачку Христину Слатвинську! І дівчина буде грати на світових сценах! А поки, щоб розвивати вміння та підвищувати майстерність, необхідний гідний інструмент – професійна скрипка. Без неї дитина так і залишиться на тому ж рівні гри. На жаль, зараз іде війна, і родина у Христини небагата. У сім’ї є ще однорічна дитина – молодша сестричка Христини. Та й жити і навчатися у Львові – недешево. Тож нема іншого виходу, ніж грати у центрі Путивля, щоб відкладати потроху на нову скрипку.
Але самотужки зібрати приблизно $5000 надзвичайно складно. Тому звертаємося до кожного з вас, любі путивляни, підтримайте наш «діамант», щоб він заблищав яскравіше для України та для всього світу! Доєднайтеся до збору на скрипку – скиньте посильну для вас суму.
Ось номер картки мами Христини: 4790729955776000
Скрипка в Україні. Значення та історія
Скрипка була найпопулярнішим інструментом серед українських сільських музик до самого початку ХХ століття. На ній грали скрізь — від Полісся до Чорного моря й від Закарпаття до Полтавщини. Про скрипалів казали, що вони уклали угоду з дияволом, інакше звідки б взялася така майстерність? Їх вважали чародіями, які можуть одним поглядом змусити струни на скрипці конкурента лопнути. За рідкісними винятками, це були єдині музиканти, які володіли декількома інструментами — окрім головної скрипки, могли грати партії скрипки-втори, бубна, басолі, цимбалів. Саме гра на скрипці була вершинним проявом майстерності музиканта.
Тетяна Каушан (фото автора та з архіву Христини Слатвинської)
Цей матеріал створено в межах проєкту НСЖУ «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією», який фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.
