На прикордонні Путивльщини працюють спеціалісти з розмінування
Аграрії втрачають тисячі гектарів землі через війну. Продовжуються російські атаки на сільськогосподарську техніку, на самих фермерів. Рівень мінної небезпеки від нерозірваних снарядів чи дронів на прикордонних сільгоспугіддях дійсно зашкалює. Загрозу вибухонебезпечних предметів (ВНП) долають сапери Міжрегіонального центру ДСНС (м. Ромни).
У 5-ти кілометрах від кордону на Сумщині зараз дуже небезпечно, адже автівки й техніка ДСНС перетворюється буквально на ціль для ворожих FPV-дронів. Отже там діють лише підрозділи та сапери ЗСУ. Спеціалісти з розмінування ДСНС виїжджають у 10-ти чи 20-кілометрову зону – розміновують поля та населені працюють після обстрілів чи після атаки шахедів. Проте, питання безпеки сільськогосподарських земель у прикордонних районах Сумщини залишається критично гострим. Про це свідчать дані, отримані під час розмови з Романом Помазаном – начальником Частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Планове розмінування
Хоча аграрії прикордоння, зокрема Путивльської та Новослобідської громад, постійно стикаються із забрудненням земель вибухонебезпечними предметами, планові роботи з розмінування тут ще не проводилися.
Пан Роман пояснив загальну процедуру очищення сільськогосподарських угідь. Щороку формується план розмінування, в який вносять землі, забруднені ВНП. Цей процес у нас курує Сумська обласна військова адміністрація (ОВА): фермери надають інформацію про площу забруднених угідь, а ОВА формує план, визначаючи першочерговість очищення. А потім інформацію доводять до Міжрегіонального центру, спеціалісти якого відправляються на місцину, яка забруднена ВНП.
Така планова робота проводилася у Смуському та Глухівському районах, наприклад. За словами представника, землі Путивльської та Новослобідської громад до цього плану поки що не включені. При цьому Новослобідська громада, наприклад, перебуває в зоні можливих бойових дій, де постійно «прилітає». Фермери стикаються з реальними втратами. Одне з господарств на цій території, за інформацією «Путивльських відомостей», втратило близько 1500 гектарів, що становить приблизно половину земель у обробітку. Причиною є не лише постійні прильоти, але й забруднення ВНП та небезпека робити під кордоном.
Піротехніки, сапери, демінери активно працюють у нашому регіоні у форматі оперативного реагування.
– На повідомлення від населення здійснюється оперативне реагування, – пояснює Роман Помазан. – Якщо люди виявляють небезпечний предмет, вони дзвонять на 101 або 102. На місце виїжджає ідентифікатор, який підтверджує, що це небезпечний предмет, і формує заявку, що надходить до фахівців. Заявки з Путивльської громади надходять регулярно, і фахівці намагаються реагувати на них миттєво.
Які ВНП загрожують аграріям?
Такі заявки Міжрегіональний центр отримує і від місцевих фермерів, адже роботи на полях у 20-кілометровій зоні не зупиняються.
– Люди сіють, збирають урожай, – каже пан Роман, – і звичайно, під час збору врожаю чи обробки землі можна виявити той чи інший небезпечний предмет. Дрони, скиди з дронів, БпЛА, залишки ракет, снаряди…
Що стосується мінних полів на сільськогосподарських землях та інших заходів стримування ворога, то, як він зазначив, це питання Збройних сил України.
На полях Сумщини можуть траплятися найрізноманітніші види ВНП:
• Рештки збитих ракет.
• Дрони різного призначення – розвідувальні чи ударні.
• Скиди з дронів (гранати, інше).
• Артилерійські снаряди та боєприпаси від РСЗВ (реактивних систем залпового вогню).
• Авіаційні бомби (КАБ), які можуть не розірватися. За словами Романа Помазана, такі випадки були, коли спеціалісти з розмінування знищували таку бомбу у Сеймі, біля с. Пресипки.
• Протитанкові міни (ПТМ-3).
На жаль, зараз у прикордонних районах почастішали випадки скидання протитанкових мін ПТМ-3 з дронів:
– Це міна з магнітним, підривачем. Наприклад, до неї може підійти навіть спеціаліст в бронежилеті – і вибух! Тому цивільним до неї ні в якому разі підходити не можна, – підкреслює спеціаліст.
Правила безпеки: не чіпати і не ігнорувати знаки
ВРІЗ Фахівці закликають цивільних не наближатися до підозрілих об’єктів та в жодному разі не ігнорувати попереджувальні знаки.
Роман Помазан наголошує, що найбільша небезпека полягає у спробах цивільних осіб самостійно знешкодити або перемістити вибухонебезпечні предмети. Він застерігає від будь-яких дій із ВНП, навіть якщо це схожий на сміття чи пластикову пляшку предмет:
– Навіть якщо побачили щось і з’явилася підозра, на якийсь вибуховий предмет, снаряд чи дрон – краще ні в якому разі близько не підходити! У разі виявлення будь-якого підозрілого предмета, варто негайно телефонувати: на 101 або на 102.
Фахівець категорично засуджує самодіяльність, яка піддає ризику не лише самого фермера, але й людей навколо:
– Буває таке, що фермери дістають снаряд. Але вони, в першу чергу, піддають ризику і себе, і людей, які їх оточують. На жаль, через незнання принципу дії боєприпасу та підступність росіян люди можуть загинути.
Ще однією значною проблемою є ігнорування встановлених попереджувальних знаків. Відомі випадки підриву сільськогосподарської техніки, тракторів, які сталися рік чи більше тому зокрема у Путивльській громаді.
Роман Помазан зазначає:
– На жаль, люди можуть ігнорувати ці таблички і робити свою справу. «Ой, що там наставили табличок? Нічого там немає! Поїхали». Переїжджав з поля на поле через лісосмугу. Таблички стояли – рукою махнув: «То так понаставили, аби були». Переїхав – підірвався. Добре, якщо тільки техніка постраждала. Ось так заїхав на поле – і не виїхав.
Титанічна праця саперів
Україна (як не болісно це писати) визнана однією з найбільш замінованих країн світу. І значна частина цієї небезпеки припадає саме на звільнені та прикордонні території. В їхньому числі і гектари сільськогосподарських угідь на Путивльщині. Землі, що межують з агресором, нашпиговані мінами, нерозірваними артилерійськими та касетними боєприпасами. Для фермерів ці поля залишаються недоступними, а кожен метр землі залишається прихованою загрозою. Ціна кожного розмінованого метра – дуже висока! Сапери, як військові інженерно-саперних груп ЗСУ, так і фахівці ДСНС, а також оператори гуманітарного розмінування, виконують свою роботу в умовах постійної небезпеки.
Спеціалісти ДСНС, що виїжджають на місце прильоту, стикаються з підвищеними ризиками. Це повторні обстріли, особливо у прикордонних районах, оскільки вони є видимою ціллю. Весь колектив працює віддано, незважаючи на постійні загрози, каже керівник частини з розмінування:
– Хлопці безпосередньо виконують завдання, як то кажуть, «на землі». Їх автівки, вся техніка ДСНС, відповідно помаркована. Тому неодноразово розповідали, як виїжджають на прикордоння, а там дрони над головами літають, продовжуються артобстріли… Та і повторні обстріли – не рідкість. Люди виїхали, працюють по ліквідації наслідків: наші сапери свою частину роботи виконують, рятувальники – пожежу ліквідовують… і тут повторні обстріли. Таких випадків купа.
Героїзм цих людей полягає не в одноразовому подвигу, а в щоденній, виснажливій праці. Що вимагає сталевих нервів, глибоких знань та незламної відповідальності. Вони першими заходять на забруднені ділянки, щоб повернути фермерам можливість працювати на своїй землі, а жителям – безпечно пересуватися. Кожна знешкоджена міна – це врятоване життя!
Тетяна Каушан
Фото: Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.
