Вже скінчився сезон городів, а ділянки путивлян вже прибрані та охайні – готові до того, щоб одягнути снігову шубу. Але ще продовжується період обрізання дерев у садках та на присадибних ділянках. Як обрізати та куди подіти це гілля та кущі?
Обрізання гілок
Досвідчені садоводи Путивльщини мають власні секрети вдалої обрізки садових дерев. У кожного це своя техніка, ідеальні підібрані інструменти та «секретний» рецепт замазки місця зрізу. Але дотримуються одного правила: всі плодові дерева, крім персика, можна обрізати під час періоду спокою. А саме, з осені, коли вони вже скинули листя, і до кінця зими. Але при цьому щоб температура одразу після обрізання не опускалася нижче, ніж – 5 градусів. А в день обрізки – щоб було ясно. Бо опади завадять швидкому загоєнню «ран» у дерев. Персики обрізають вже ранньої весни, поки бруньки не набрали сили, і поки не пішов сок… А ось чи має кожен пораду, як впорядкувати обрізане віття і куди його подіти? З огляду на велику кількість гілля біля майданчиків для сміття у місті, це питання на часі.
Що кажуть путивляни?
– Куди подіти гілки? – питання для мене не стоїть, – каже пан Сергій, господар будиночку та присадибної ділянки у місті. І пояснює: – Адже у хаті у мене твердопаливний котел, який топиться дровами. Звісно, жоден господар не викине те, чим можна топитися взимку. Тому рубаю і середні гілки, що спиляв у садку, і «дурноклен», і навіть заготовлюю дрібне віття – як хмиз для розпалювання. Втім, найбільше люблю зберігати гілки та дрова з плодових дерев – на них найсмачніший шашлик! Головне, щоб встигли до цього підсохнути. Тоді диміти не будуть.
– Навіть дрібні гілочки можуть комусь стати у нагоді, – каже 67-річна путивльська господиня Наталія. – Якщо самім не треба, то можна віддати тим сусідам, які топлять пічку. До речі, і бадилля, бур’яни ми не палимо. Хоча не маємо облаштованого місця для компостування, просто складаємо у купку, а потім поливаємо – це дасть гарні добрива для городу, як перегниє.
– А я палю сухі гілки, – зізнається Олена. – Куди мені їх подіти? І діляночка у мене невеличка, поряд із багатоквартирним будинком, в якому моя квартира. Тож немає місця, куди складати хмиз чи бадилля після вбирання картоплі.
Такий звичний для всіх спосіб утилізації рослин з городу, гілок чи кущів квітів із клумб, у нашому місті розповсюджений. Тому ще з вересня, коли поглянеш із пагорба, весь низ – у суцільному тумані. Але це не туман, а дим від спалювання листя, трави тощо.
Чому не можна палити рослини?
- Під час горіння у повітря потрапляють токсичні речовини.
- Вогонь нищить ґрунт, тварин та комах.
- Навіть маленьке багаття може спричинити велику пожежу.
Це заборонено законом!
Штраф для громадян – від 3 060 грн до 6 120грн.
Для посадовців – від 15 300грн до 21 420 грн.
Смертельний «коктейль»: Що ми вдихаємо з димом?
Багато путивлян та мешканців громади вважають, що дим від спалювання рослинності – це «природно». Насправді, це складна суміш високотоксичних речовин.
Наддрібні частинки – найбільша загроза. При згорянні лише однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється до 9 кг мікрочастинок диму. Ці частинки настільки малі (менше 2,5 мікрометра), що їх не затримує носоглотка. Вони проникають глибоко у легені, а звідти – безпосередньо у кровоносну систему.
Наслідки:
- збільшення ризику серцево-судинних захворювань (інфарктів, інсультів),
- загострення астми та хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ).
Вплив цих частинок на організм пов’язаний із підвищенням рівня смертності, особливо серед людей похилого віку та тих, хто має хронічні хвороби.
Канцерогени та мутагени вважають прямими провокаторами ракових захворювань. Бензопірен утворюється, коли листя тліє без достатнього доступу кисню (типово для великих, вогких куп листя та гілля). Це канцероген, який має властивість накопичуватися в організмі.
Діоксини – одні з найотруйніших для людини хімічних сполук. Вони вивільняються, коли разом із рослинністю спалюється побутове сміття, яке завжди трапляється у стихійних звалищах: поліетилен, пластикові пляшки, пакети. Діоксини є потужними імунотоксинами, які вражають імунну та ендокринну системи.
Важкі метали та інші токсини. Окрім названого, дим містить чадний газ, оксиди азоту та солі важких металів, які осіли на рослинах з міського повітря та автотранспорту. Усі вони подразнюють очі, слизові оболонки та можуть викликати сильні алергічні реакції.
А ось про варіанти утилізації та компостування побалакаємо у наступних випусках нашої газети.
Підготувала Тетяна Каушан
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду
