Секрети компостування від наукової співробітниці РЛП «Сеймський»
У рамках нашого проєкту про цивілізоване поводження з рослинними залишками і до нового сезону садово-городніх робіт ми поговорили з науковою співробітницею Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» Оленою Міськовою про безпечні та ефективні методи утилізації органічних відходів, заборону спалювання рослинних решток та переваги компостування.
– Пані Олено, тема утилізації органічних відходів, особливо рослинних решток, щороку стає актуальнішою. З чого варто почати тим, хто прагне облаштувати компостну яму чи встановити компостер на своїй ділянці?
– Насамперед важливо обрати правильне місце. Воно має бути затінене й сухе, бажано трохи віддалене від житла, але зручне для регулярного доступу. Ключова вимога – компостна яма або компостер повинні мати контакт із ґрунтом. Це забезпечує природний доступ корисних мікроорганізмів та дощових черв’яків, які є основними «працівниками» у процесі розкладання. Стінки конструкції зазвичай роблять із дерев’яних дощок або решіток, обов’язково залишаючи вентиляційні проміжки. Оптимальна глибина ями – 1–1,2 метра.
– Які матеріали дозволено компостувати, а яких краще категорично уникати, щоб отримати якісний гумус?
– До компосту сміливо додавайте більшість органічних решток: скошену траву, листя, залишки овочів і фруктів, кавову гущу, яєчну шкаралупу, дрібні гілочки.
Натомість не варто класти м’ясо, рибу, жир, оскільки вони приваблюють шкідників і можуть призвести до неприємного запаху. Також уникайте хворих рослин, великої кількості хвої (через її кислотність) та бур’янів із насінням, щоб не поширити їх по ділянці.
Головний принцип: важливо чергувати «зелені» (азотні, як-от свіжа трава) й «бурі» (вуглецеві, як-от сухе листя чи гілочки) матеріали, злегка зволожувати компост та періодично його перемішувати для аерації.
Важливість води: Як підтримувати вологість компосту?
– Ви згадали про зволоження. Наскільки важливо підтримувати вологість і як визначити, чи достатньо води у компості?
– Вода – важлива. Вона необхідна для життєдіяльності мікроорганізмів, які розкладають органіку. Компост має бути постійно вологим, як добре віджата губка, але не мокрим.
Щоб визначити, чи час поливати, раніше використовували правило «віджатого спонжа»: брали жменю компосту в кулак і стискали. Якщо з нього виділяється лише кілька крапель води – вологість оптимальна. Якщо вода тече струмком – компост надто вологий (потрібно додати «бурих» матеріалів і перемішати). Якщо компост розсипається і не виділяє вологи – він надто сухий і потребує поливу.
В суху та спекотну погоду полив може знадобитися частіше, приблизно раз на 7–10 діб. Уникайте надмірного зволоження, адже це витісняє кисень, уповільнює процес і може спричинити гниття та неприємний запах. Щоб зберегти вологу та захистити від злив, компостну купу рекомендується накривати плівкою або іншим укривним матеріалом.
Заборона спалювання та утилізація гілля
– Стихійне спалювання рослинних решток, на жаль, досі поширене. Чому цього робити категорично не можна з екологічної та правової точок зору?
– Є кілька вагомих причин. По-перше, здоров’я: під час спалювання у повітря потрапляють канцерогени, стійкі токсини (як-от діоксини) та дрібнодисперсний пил, що завдає прямої шкоди диханню та загальному здоров’ю людей.
По-друге, деградація ґрунту: вогонь знищує верхній, найродючіший шар перегною, вбиває ґрунтових безхребетних, мікоризні гриби та корисні мікроорганізми. Це призводить до значного зниження родючості.
По-третє, шкода біорізноманіттю: сухе листя є природним укриттям для комах, земноводних, їжаків та дрібних ссавців, які там зимують. Спалювання нищить їх повністю.
І, нарешті, це незаконно. Законодавство України передбачає значні штрафи за самовільне спалювання рослинних решток, особливо в межах населених пунктів та природних територій. Це також серйозний ризик пожеж.
– А як правильно поводитися з гілками дерев, які теж не можна спалювати?
– Спалювати їх, звичайно, не слід. Найефективніший спосіб – подрібнити за допомогою садового подрібнювача. Отримана щепа – це чудова мульча. Її можна використовувати під деревами та кущами. Мульча утримує вологу, пригнічує ріст бур’янів і з часом сама перетворюється на якісний гумус.
Товстіші гілки можна використовувати для облаштування «хмизових валків» – це невеликі органічні бар’єри, які стримують ерозію ґрунту та створюють сприятливе середовище для комах і птахів. Якщо подрібнювача немає, гілля можна відвозити на місцеві пункти переробки або складати окремо для повільного природного перегнивання.
Екологічний та економічний зиск
– Які основні переваги компостування для господарів і для природи?
– Компост – це, по суті, безкоштовне, екологічно чисте добриво, яке значно покращує структуру ґрунту. Він підвищує родючість, допомагає ґрунту зберігати вологу, зменшує потребу у дорогих мінеральних добривах і сприяє здоровому, стійкому росту рослин.
Для довкілля компостування означає зменшення викидів парникових газів (які утворюються на сміттєзвалищах) і зниження загального навантаження на полігони відходів. Це класичний, перевірений часом спосіб поводження з органікою, який слугує як садівникам, так і природі.
– Дякую за розмову!
Спілкувалася Тетяна Каушан (інфографіка автора)
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду
