Вибухотехніки Сумщини приборкують смертельне «залізяччя» у супроводі робопса
«Якщо воно не вибухнуло з першого разу – це може бути не везінням, а пасткою», – кажуть фахівці. Вони щодня очищають нашу землю від смертельних «подарунків» війни: «шахедів», дронів, КАБів та авіаракет…
Про те, як працює вибухотехнічна служба поліції Сумщини, чому не варто піднімати яскраві гаджети та як робособаки і квадрокоптери допомагають рятувати життя – у нашому матеріалі.
Дрони-«ждуни» та інші пастки
Війна буквально «сіє» смерть на нашому прикордонні. Адже обстріли нашої Путивльщини, і всієї Сумщини, на жаль, не вщухають. А ворожа фантазія у створенні смертоносних пристроїв стає дедалі цинічнішою і зухвалішою. Проте, спеціальні підрозділи Поліції Сумщини боряться з нею – розміновують не лише поля, а й людські домівки. Про цю небезпечну і вкрай важливу для порятунку життя людей роботу розповів «Путивльським відомостям» начальник Управління вибухотехнічної служби ГУНП в Сумській області Ігор Черняк.
– У нас часто питають: «Там щось прилетіло і не вибухнуло, тож воно вже не підірветься?» Люди думають: якщо дрон упав у двір і не вибухнув, то він уже безпечний. Це небезпечна помилка і хибна думка, – пояснює він. – Навпаки – цей дрон або шахед може навіть на землі вибухнути в будь-яку хвилину чи секунду!
Як розповів Ігор Черняк, ударні БпЛА типу «Герань», «Гербера» росіяни виготовляють на спеціальних заводах, фабриках і оснащують їх різними пастками. Наприклад, датчиками, які можуть вибухнути не одразу, а через зазначений час.
А маленькі дрони, квадрокоптерного типу – FPV-дрони, типу «Молнія» – можуть оснащувати вже перед самим запуском. І роблять так, щоб цей невеликий пристрій вбив когось або скоїв шкоду. Саморобні пристрої на таких дронах можуть спрацювати як одразу, так і з плином часу.
– Є також спеціальні дрони-«ждуни», які «сідають» біля доріг на спеціальних кріпленнях і чекають на рух або дотик, – розповів вибухотехнік. – І вони не розбирають, де військові, а де цивільні… Дрон може втратити зв’язок з управлінням, тому його просто ставлять на самознищення, щоб він знищився з плином часу – через 10 хвилин, годину або навіть добу. Чи під дією деяких маніпуляцій: вібрації, зсуву, торкання тощо.
Вибухівку маскують під телефони чи повербанки
Непересічну небезпеку становлять і предмети, які на перший погляд здаються побутовими. На прикордонні фіксували випадки мінування повербанків, телефонів, радіоприймачів та інших речей, які можуть привернути увагу цікавих перехожих.
– Якщо ви знаєте, що цей предмет не повинен був тут з’явитися, не повинен на дорозі валятися телефон, радіоприймач або повербанк, не треба його чіпати! – застерігає Ігор Черняк. – Не треба підходити, роздивлятися – просто зробіть фото здалеку (з місця, де стоїте), або запам’ятайте місцевість. І відходьте тією ж дорогою, якою до нього підійшли. Особливо актуальною ця загроза є для прикордонних населених пунктів!
Тактику дистанційного мінування територій росіяни теж активно використовують. Наприклад, скидають із безпілотників вибухові пристрої у невеликих світлих мішках, які можуть спрацьовувати від натискання або наближення. Взимку у снігу такі білі мішки фактично непомітні. Тому голова Сумської ОВА Олег Григоров закликав мешканців області бути особливо уважними під час пересування дорогами, зокрема поблизу прикордонних населених пунктів.
Що розміновує служба?
Очищення нашої землі від цієї – іноді невидимої людському оку – «смерті» – головне завдання і місія поліцейських вибухотехніків.
Вибухотехнічна служба займається виявленням та знешкодженням як штатних боєприпасів, так і саморобних пристроїв. Як розповів її керівник, з самого початку повномасштабного вторгнення, після деокупації нашої території у 2022 році, вибухотехніки поліції почали займатися її розмінуванням.
– Тоді були мінні загородження, – каже Ігор Ігорович, – це протипіхотні, протитанкові міни та залишені росіянами вибухонебезпечні предмети на основі снарядів, артснарядів, танкових снарядів тощо. Додалися також авіабомби (КАБи), крилаті та балістичні ракети, а також величезна лінійка БПЛА – від маленьких FPV-дронів, квадрокоптерного типу до важких «Гераней». Зараз основна частина роботи пов’язана з обстрілами мирного населення та прикордоння Сумщини. Ми виїжджаємо до прикордоння області, в населені пункти, де проживають люди, що не евакуювалися…
До нас, на Сумщину, залітають і КАБи. Тож мобільні групи поліцейських вибухотехніків виїжджають у випадку, коли бомба не вибухнула.
– Це дуже потужна зброя – авіабомба з вибухівкою 200 кг всередині, – зазначає Ігор Черняк. – Звісно, до неї також не треба підходити. Може статися потужний вибух. Небезпеку становлять і авіаракети та їхні складові. До речі, у них залишається ракетне паливо, яке шкодить здоров’ю, якщо його вдихати або якщо потрапляє на шкіру.
Робопес та залізна витримка
Сьогодні головними союзниками вибухотехніків у боротьбі за життя і безпеку людей стали не лише досвід і міцні нерви, а й сучасні технології. Щоб не ризикувати життям особового складу, поліція Сумщини активно використовує новітню техніку. За допомогою розвідувальних квадрокоптерів та невблаганного «робопса» дистанційно знешкоджується те, що мало вбивати. У арсеналі служби є системи рентгену, які «просвічують» підозрілий пакунок наскрізь, та роботизовані комплекси з механічними «руками».
Особлива гордість підрозділу – робопес. Він може підійти впритул до небезпечного об’єкта, передати відеозображення або навіть зрушити предмет з місця.
Такі технології майбутнього дозволяють вберегти життя особового складу. Якщо станеться вибух – постраждає залізо, а не людина. Адже техніка – це лише інструмент. Головне – люди.
Під артобстрілами і загрозою «шахедів»
Неодноразово доводилося вибухотехнікам потрапляти під артобстріли, або працювати під полюванням ворожих БпЛА. Були випадки пошкодження службових авто та контузій особового складу:
– Іноді доводилося перечекати, поки закінчиться обстріл, а потім повертатися до роботи з розмінування, – каже Ігор Черняк. – На жаль, у моїх колег траплялися й акубаротравми (контузії).
Але найбільшу загрозу становить, за його словами, відсутність страху.
– Відчуття страху повинно постійно бути присутнім у нашій роботі, – пояснює пан Ігор. – Бо якщо не буде відчуття страху, людина може легко відноситися до загрози від ВНП чи дрона, і в якийсь момент натрапити на пастку.
Більше 2,5 тис. виїздів на рік
– Зараз війна і це наш великий обов’язок – вберегти людей, щоб вони були живі і здорові, – каже Ігор Черняк про те, що мотивує його і команду на щоденну роботу і численні виїзди на місце.
А таких виїздів, за словами начальника служби, чимало:
– Коли погода гарна, ворог активізується, тож викликів десятки на день, – каже він. – Загалом за 2025 рік під час виконання спеціальних вибухотехнічних робіт (оперативного розмінування) фахівці служби 2627 разів виїжджали на місце. Основні з них: 506 оглядів місць подій за фактами вибухів, 1069 вилучень вибухових матеріалів. Виїжджали 399 разів для перевірки підозрілих предметів, 32 рази перевіряли об’єкти за фактами повідомлень про загрозу вибухів. А також провели 102 огляди на вибухобезпеку, 407 робіт було в умовах полігону. За час роботи вибухотехніки вилучили 25699 вибухонебезпечних предметів, з яких 1361 у подальшому знищили.
Випадки, про які повідомляють вибухотехнікам, вони сортують за ступенем важливості. Ворог б’є по критичній інфраструктурі, по пасажирським потягам – такі виклики найважливіші. На них мобільні групи вибухотехніків поспішають в першу чергу:
– Також після обстрілів люди знаходять ракети, БпЛА на зупинках громадського транспорту, під магазинами, прямісінько на вулицях міста, або блокують залізничні вокзали. Тож ми негайно виїжджаємо, очищаємо цю територію або перевіряємо, чи дійсно рештки ВНП не становлять небезпеку. Коли приїжджаємо, спочатку вивчаємо предмет, дивимося, чи можемо його призвести в безпечніший стан. Якщо це неможливо, залежно від ситуації, вивозимо снаряд чи шахед на тимчасовий підривний майданчик, чи знищуємо його на місці. Іноді доводиться евакуйовувати людей з місця події та з прилеглих територій.
Цифри року (2025):
- Вилучено 25 699 ВНП.
- Знищено 1361 вибухонебезпечних предметів.
- 2627 службових виїздів за рік.
Правила, що рятують життя
Часто людей підводить їхня цікавість: хочеться підійти, роздивитися, підняти, похизуватися знахідкою знайомим… Проте, ми – мешканці прикордоння – маємо вивчити головне правило: жодних маніпуляцій з тим, що «прилетіло». І де б воно не лежало: на подвір’ї, у кущах, на дорозі чи на дереві.
– Не підходьте, не намагайтеся дрон чи шахед кудись відтягнути, – наголошує Ігор Черняк. – Зробіть фото здалеку, якщо є можливість. І найголовніше – відходьте від предмету тією ж самою дорогою, якою прийшли, бо вона вже перевірена вашими кроками. Одразу телефонуйте 102 або 101.
Проста цікавість до дрона чи снаряда на нашому прикордонні може призвести до трагічних наслідків: забрати здоров’я, призвести до каліцтва або відібрати життя!
Але чи були такі випадки на Сумщині? На це питання Ігор Черняк відповідає, що, на жаль, вони не поодинокі. Мобільні групи вибухотехніків неодноразово виїжджали на такі виклики, коли люди страждали саме через свою цікавість чи необізнаність.
Фахівці вкотре нагадують прості правила для мешканців області:
1. Ніяких маніпуляцій. Побачили невідомий предмет — не підходьте, не фотографуйте зблизька, не намагайтеся його «відтягнути».
2. Повертайтеся назад тим же шляхом. Якщо ви прийшли до небезпечного місця і не підірвалися — ця дорога перевірена. Не намагайтеся обійти знахідку «кущами», там може бути ще одна пастка.
3. Телефонуйте 102 або 101. Навіть якщо це виявиться порожньою бляшанкою, краще перевірити фахівцями.
Тетяна Каушан (фото: Управління вибухотехнічної служби ГУНП в Сумській області)
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.
